Єну Рускої

Єну Рускої (угор. Ruszkay Jenő; 1 січня 1887, Будапешт22 червня 1946, Будапешт), також відомий як Ойґен Ранценберґер (нім. Eugen Ranzenberger) — угорський політичний та військовий діяч.

Єну Рускої
угор. Ruszkay Jenő
Народився 1 січня 1887(1887-01-01)
Будапешт, Австро-Угорщина[1]
Помер 22 червня 1946(1946-06-22) (59 років)
Будапешт, Друга Угорська республіка[1]
Країна  Угорське королівство
Діяльність військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Військове звання  Обергруппенфюрер СС,
Нагороди
Ювілейний хрест
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Орден Витязя

Біографія

Ранні роки

Народився 1 січня 1887 року в Будапешті.

Закінчив Військову технічну академію у Відні. 18 серпня 1907 року поступив лейтенантом у 6-й угорський фортечний артилерійський полк. З 1908 року служив у 4-му, з 1912 року в 12-му важкому гаубичному дивізіоні. 1 вересня 1914 року зарахований до Генштабу.

Учасник Першої світової війни. В 1915 році взятий в полон російськими військами у складі 16-го важкого польового артилерійського полку, який входив у гарнізон фортеці Перемишль.

Міжвоєнний період

В 1917 році повернувся в Угорщину и воступив на службу в угорську армію, спочатку служив у Червоній Армії (в листопаді 1919 року навіть певний час перебував в ув'язненні як «червоний»), а потім перейшов у національну армію. Згодом переведений на дипломатичну службу.

У квітні-листопаді 1920 року військовий аташе при армії генералда Врангеля. З 1922 року у складі військового аташату в Анкарі (Туреччина), Софії (Болгарія). З 1925 року військовий аташе в Бухаресті (Румунія).

З 1928 року — начальник 2-го відділу Військового міністерства, з січня 1933 року - помічник начальника Генштабу, з травня 1933 року — начальник штабу 1-ї змішаної бригади.

З 1лютого 1936 до 15 серпня 1937 року — інспектор зенітної артилерії.

В лютому-жовтні 1938 року командував 4-ю змішаною бригадою, одночасно з 1 лютого 1938 року — командир 4-го корпусу.

Друга світова війна

1 лютого 1940 року пішов у відставку. Певний час — заступник міністра внутрішніх справ. Пізніше вступив у СС і 15 січня 1945 року призначений генерал-інспектором угорських формувань військ СС. У квітні-травні 1945 року — командир 17-го армійського корпусу СС (угорського).

2 травня 1945 року взятий в полон американськими військами.

Після війни

В листопаді 1945 року переданий угорській владі. Засуджений Угорським народним трибуналом до смертної кари і 22 червня 1946 року розстріляний в Будапешті.

Звання[2]

Нагороди[3]

Джерела

  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.162 - 163
  • Zinner Tibor-Róna Péter Szálasiék bilincsben Lapkiadó Vállalt, Budapest 1986.
  • Lehmann, Hans Georg: Der Reichsverweser-Stellvertreter, Mainz, 1975

Примітки

  1. PIM identifier
  2. Eugen Ranzenberger (Jenö Ruszkay) - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 29 серпня 2019.
  3. Need birthdate of Ruszkay - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 29 серпня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.