Єринат
Єринат — річка хребтів зони зчленування Західного Саяна і Гірського Алтаю, ліва притока річки Великий Абакан (басейн річки Абакан).
| Єринат | |
|---|---|
| 51°27′38″ пн. ш. 88°25′44″ сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Великий Абаканd |
| • координати | 51°27′38″ пн. ш. 88°25′44″ сх. д. |
| Басейн | басейн Єнісеюd |
| Країни: |
 Росія |
| Довжина | 30 км |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 17010300212116100012832 |
| |
Довжина — 30 км, протікає по території Таштипського району, поблизу південного кордону Республіки Хакасія. Витік — в 10 км на схід від гори Косбажи (абсолютна висота — близько 2340 м). Гирло розташоване в 168 км від гирла річки Великий Абакан.
Єринат має понад 60 дрібних приток без назв, що витікають з невеликих озер і з-під курумів, найбільший — Узункарасу (довжиною 12 км). Русло слабо звивисте, дно кам'янисте. Живлення переважно снігове. Водний режим характеризується тривалою весняно-літньою повінню з поступовим збільшенням рівнів води внаслідок танення снігів, високими паводками з гостровершинним гідрографом, літньої і зимової меженню. Модуль річного стоку в багаторічному режимі становить 19,0 л/(с × км²). В басейні річки, де проживає остання представниця родини пустельників-старообрядців Агафія Ликова, розташована ділянка Хакаського заповідника «Займанщина Ликових» — територія, що найменш піддається антропогенному впливу.
Дані водного реєстру
За даними державного водного реєстру Росії і геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленої Федеральним агентством водних ресурсів[1]:
- Басейновий округ — Єнісейський
- Річковий басейн — Єнісей
- Річковий підбасейн — Єнісей між злиттям Великого і Малого Єнісею і впадінням Ангари
- Водогосподарський ділянка — Єнісей від Саяно-Шушенського гідровузла до впадіння річки Абакан
Примітки
- Еринат / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Література
- Малые реки Республики Хакасия (Аналитическая записка по состоянию, охране и хозяйственному использованию). Абакан: МПР РХ, 1999.
- Особо охраняемые природные терр. Алтае-Саянского экорегиона / Под ред. проф. А. Н. Куприянова. Кемерово: Азия, 2001.
- Энциклопедия Республики Хакасия : [в 2 т.] / Правительство Респ. Хакасия; [науч.-ред. совет.: В. А. Кузьмин (пред.) и др.]. — Абакан : Поликор, 2007. Т. 1 : [А — Н]. — 2007. — 430, [2] с. : ил., портр. — Библиогр. в конце слов. ст. С. 195.