Ангара

Ангара
Басейн Ангари
51°52′ пн. ш. 104°49′ сх. д.
Витік Байкал
• координати 51°52′ пн. ш. 104°49′ сх. д.
висота, м 456 м
Гирло Єнісей
• координати 58°06′ пн. ш. 93°00′ сх. д.
Басейн ЄнісейКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни:  Росія
Прирічкові країни:  Росія
Регіон Іркутська область, Красноярський край
Довжина 1 779 км
Площа басейну: 1 039 000 км²
Середньорічний стік 4 518 м³/с (Татарка, за 30 км від гирла)[1]
Притоки: праві: Ілім, Чадобець;
ліві Іркут, Кітой, Біла, Ока, Тасєєва
Водойми в руслі Байкал
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 16010100112116200000012
GeoNames 1511581
 Медіафайли у Вікісховищі

Ангара́ річка в Іркутській області і Красноярському краї Росії, права і найбагатоводніша притока Єнісею. Довжина 1 779 км, площа басейну 1 039 тисяч км², середні витрати у верхів'ї — 1 730 м³/с (біля села Нікола), в нижній течії — 4 400 м³/с (біля селища Татарка). Єдина річка, що витікає з озера Байкал.

Географія

Басейн Ангари займає південну частину Середньо-Сибірського плоскогір'я та північні схили Східного Саяну. Долина річки у верхній течії (до річки Оки) добре вироблена, 2—5 км завширшки, з стрімким (до 100 м висоти) лівим берегом. У середній течії Ангара входить в область трапів Середньо-Сибірського плоскогір'я, де її долина то розширюється, то звужується, в руслі виникають пороги та перекати. Найбільші пороги середньої течії: Братський, П'яний Бик, Падунський, Довгий, Шаманський. Довжина порогів від 1,3 до 5,5 км, середні похили від 0,00132 до 0,00547. Нижня течія Ангари (від річки Іліму) спокійніша, але й тут є пороги (Аплінський, Мурський, Стрєлковський). В середній та нижній течії багато островів. В басейні річки близько 6 тисяч озер загальною площею 37 427 км².

У зв'язку з асиметричністю басейну Ангари звужене правобережжя річки має небагато приток. Найбільші праві притоки: Ілім, Чадобець, Іркінєєва, Каменка, Ката, Куда, Оса, Іда; ліві Іркут, Кітой, Біла, Ока з Ією, Кова, Мура і Тасєєва стікають зі Східного Саяну і є великими, повноводними річками. Водний режим Ангари визначається стоком озера Байкал та атмосферними опадами в басейні власне Ангари. Завдяки озерному живленню витрати Ангари у верхній і середній течії дуже рівномірні, порівнюючи з іншими великими річками Росії. Максимальні витрати Ангари перевищують мінімальні у 6—10 разів, Дніпра у 224 рази.

Хоча зима в басейні Ангари дуже холодна (середня температури січня від —16 до —36°), завдяки живленню теплими водами озера Байкал Ангара замерзає у верхній течії в середині січня, тобто на 1,5 місяця пізніше сусідніх річок, а в нижній течії — у 1-й декаді листопаду. Характерним для Ангари є утворення при замерзанні донного льоду та шуги, які нерідко забивають русло річки, утворюючи так звани зажори, і призводять до осінніх та зимових паводків.

В Ангарі водяться цінні породи промислових риб: стерлядь, осетер, харіус, миньок, нельма, таймень. Винятково багаті гідроенергоресурси Ангари, що дорівнюють гідроенергоресурсам Волги, Ками і Дніпра, разом узятих. На річці були побудовані чотири гідроелектростанції, які формують Ангарський каскад ГЕС (Іркутська ГЕС, Братська ГЕС, Усть-Ілімська ГЕС і Богучанська ГЕС з водосховищами). Ангара судноплавна від Іркутська до Братська і від гирла до села Богучани.

Річка судноплавна з розривами поблизу гребель. Головні міста на Ангарі: Іркутськ, Ангарськ, Братськ, Усольє-Сибірське, Свірськ. Інші великі населені пункти: Мегет, Балаганськ, Усть-Уда, Осиновка, Железнодорожний, Богучани, Мотигіно, Кулаково, Новоангарськ, Говоркова, Хребтовий, Шіверськ, Красногорьєвський, Грємучий, Стрєлка.

Гідрологія

Витрата води біля істоку Ангари становить 1 855 м³/с, у Падуні (Братськ) — 2 814 м³/с, у Богучанах — 3 515 м³/с, у гирлі — 4 530 м³/с або близько 143 км³ на рік. За 46 років спостережень на гідропосту «Татарка» поблизу гирла мінімальне значення середньорічної витрати води склало 3 767 м³/с (1964 рік), максимальне (1995 рік) — 5 521 м³/с. Найбільша середньомісячний витрата спостерігалася у травні 1966 року і становила 12 600 м³/с. Основний стік зарегульований гідровузлами на річці, водосховища яких здійснюють сезонне і багаторічнє регулювання.

Показники середньомісячної витрати води річки: Ангара
за 47 років спостереження 1953-1999 на станції: Татарка (за 30 км від гирла), м³/с:

Екологія

Концентрація промисловості на порівняно невеликій території, переважно на берегах річки Ангари, призводить до виникнення соціально-економічних проблем, серед яких основне значення має погіршення якості природних вод внаслідок скидів забруднених стічних вод. За обсягом таких вод басейн Ангари поступається тільки басейну Волги; всього 2-3 % стоків, що пройшли через очисні споруди, можна вважати нормативно очищеними.

В регіоні низька частка оборотного і повторного водопостачання; у багатьох містах очисні споруди перевантажені, працюють неефективно, будівництво нових майже припинилося, хоча нестача їх в ряді населених пунктів досить відчутна. В результаті зафіксовано забруднення річки та водосховищ багатьма хімічними та бактеріологічними інгредієнтами (нафтопродукти, феноли, органічні речовини, важкі метали, асфальтени та ін.)

Дуже велика концентрація забруднень у воді, донних відкладеннях, рибі, яка часто перевищує гранично допустимі норми у десятки, і навіть у сотні разів. Вже нижче Іркутська якість води у річці на різних ділянках оцінюється дуже низько (від помірно забруднених вод до сильно забруднених).

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.