Єронім Вінцент Радзивілл

Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів гербу Труби. Син Михайла Казимира Радзивілла, великого гетьмана литовського, та Анни Луїзи Мицельської. Народився у 1759 році в Несвіжі. У 1773 році після першого розділу Речі Посполитої разом з братом Каролем Станіславом Радзивіллом залишив державу. Виховувався в Богемії та Німеччині.

Потім поступив на австрійську службу. Закохався й оженився у 1775 році в Регенсбурзі з представницею князівського роду Турн-унд-Таксіс. У 1777 році був прийнятий у Відні імператрицею Марією-Терезією. У 1779 році повернувся до Речі Посполитої. Того ж року призначається підкоморієм великим литовським.

1780 року призначається ротмістром гусарської хоругви литовського війська. Того ж року отримує орден Білого Орла. У 1780 та 1783 роках був послом на сейми. У 1782 році стає депутатом Трибуналу Великого князівства Литовського.

У 1783 році отримав староство мінське. Став тримати в маєтку Бєла Радзивіллівська (тепер Бяла-Підляська) приватний театр. Водночас погіршилися стосунки з дружиною, які з палкого кохання перетворилися у ненависть. 1784 році дружина втекла з коханцем — придворним музикою Ян Дюссеком. Але того ж року за допомогою брата Кароля Станіслава повернув дружину, після чого розпочав з нею розлучення. Під час цього процесу 1786 році Єронім Вінцент помер.

Дружина — Софія, донька князя Карла Ансельма Турн-унд-Таксіс

Діти:

• син
• Миколай
• Домінік Єронім (1786—1813)

• Радзівіл Геранім Вінцэнты // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 488. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0.
• Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.