Орден Білого Орла

За деякими джерелами, орден заснував польський король Владислав I Локетек 1325 року. Проте у XV–XVI століттях ним нікого не нагороджували.

Відновлений (або заснований) 1 листопада 1705 року курфюрством Саксонії та королем Польщі Августом Сильним. Один із перших кавалерів ордена — гетьман Іван Мазепа.

Після приєднання Польщі до Російської імперії як Царства Польського орден залишився у її нагородній системі. Після позбавлення Польщі автономії 1831 року орден був включений до нагородної системи Російської імперії. Скасований більшовиками після жовтневого перевороту.

У 1921 році, після створення Польської республіки, орден відновлено як вищу державну нагороду. Після утворення маріонеткового комуністичного режиму ПНР нагородження орденом припинене.

У 1992 році орден було відновлено. Першими відновленим орденом були нагороджені король Швеції Карл XVI Густаф і Папа Римський Іван-Павло II.

Орденом нагороджувалися також королева Великої Британії Єлизавета II (1996), письменник Станіслав Лем (1996), канцлер Німеччини Гельмут Коль (1998), один з керівників повстання у Варшавському гетто Марек Едельман (1998), президент Литовської Республіки Валдас Адамкус (1999), президент Республіки Казахстан Назарбаєв Нурсултан (2004), президент України Віктор Ющенко (2005), польська письменниця і сценарист Зофія Посмиш (2020) та інші.

• Кавалери ордена Білого Орла
• Орден Білого Орла (Російська імперія)

• Order Orła Białego w Rzeczypospolitej (пол.)
• Polskie dzieje: Order Orła Białego (пол.)