Єронім (Почаповський)

Єроні́м Почапо́вський гербу Котвіця (у світі Єремі́я Почапо́вський, за свіденням деяких істориків, зокрема Кояловича, мав світське ім'я Михайло, пол. Jeremiasz Poczapowski; * ? — †15 жовтня 1637 / 16 жовтня[1] 1636/) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 1621 року — єпископ Луцький і Острозький[2].

Єронім Почаповський
Єремія Почаповський
Єпископ Луцький і Острозький
7 травня 1621  15 жовтня 1637
Обрання: 23 жовтня 1620
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Євстахій Малинський
Наступник: Никифор Лосовський
 
Освіта: Грецька Колегія св. Атанасія у Римі
Смерть: 15 жовтня 1637(1637-10-15)
Єпископська хіротонія: 1621

Життєпис

Походив з українського шляхетського роду Почаповських гербу Котвіца. Правдоподібно, його родина осіла у Новогрудському воєводстві.

Навчався у Грецькій Колегії св. Атанасія в Римі (1616—1619). Призначений єпископом Луцьким і Острозьким в 1621 році. На його замовлення малював ікони («образи») маляр Федір Сенькович. В кінці 1632 року волинська православна шляхта обрала єпископом на Луцьку кафедру свого кандидата з княжого роду Пузин Атанасія Пузину, також йому було підпорядковано Володимир-Волинську єпархію. Після цього в єпархії дойшло до сутичок між православними та уніятами. Щоб заспокоїти люд, король Владислав IV Ваза видав спеціальні статті, якими визнав обрання Атанасія Пузини. Згідно з документом «Пункти заспокоєння», скріпленим підписом і печаткою короля Владислава IV Вази, 1 листопада 1632 — Почаповський, зберігаючи титул єпископа Луцького, мав переселитись у Жидичинський монастир, володіти ним і його вотчинами до свого переміщення на іншу кафедру чи смерті. Наступник його вже не мав титулуватись єпископом Луцьким.

Адам Кисіль, королівський придворний, на початках свої служби отримав від короля завдання: згідно з королівським дипломом, відібрати від Єроніма (Почаповського) Жидичинську архімандрію з монастирем, маєтками Тернками і Теремним, церквою Богородиці на передмісті Луцька та передати єпископу Атанасію (Пузині).[3]

Посилання

  1. датою смерті в польських джерелах
  2. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 262.
  3. Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 327—328. ISBN 5-319-01072-9 (рос.);

Джерела

  • Ks. Kazimierz Dola. «Katalog arcybiskupów i biskupów rezydencjalnych eparchii polskich obrządku grecko-unickiego od Unii Brzeskiej (1596) do roku 1945» // «Historia Kościoła w Polsce» t. II 1764—1945, cz. 2 1918—1945. — Poznań-Warszawa, 1979. — S. 304—311, 307. (пол.)
  • Kasper Niesiecki. «Herbarz Polski». — Lipsk, 1839—1845. — t. 7. — S. 339. (пол.)
  • Jan Dzięgielewsks. Poczapowski Jeremiasz h. Kotwicz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/1. — Zeszyt 111. — S. 49-50. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.