Єсипок Андрій Анатолійович
Андрі́й Анато́лійович Єсипо́к (нар. 4 січня 1994, с. Вільховець, Тернопільська область — пом. 29 серпня 2014, Новокатеринівка, Донецька область) — молодший сержант батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», учасник російсько-української війни.
Єсипок Андрій Анатолійович | |
---|---|
Молодший сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
4 січня 1994 Вільховець, Тернопільська область |
Смерть |
29 серпня 2014 (20 років) Новокатеринівка (війна) |
Військова служба | |
Роки служби | 2012-2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Спеціальна поліція |
Формування |
«Миротворець» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Родина переїхала до Нового Бикова, рідного села Андрієвого батька, навесні 1995 року. В 2000 році пішов до першого класу місцевої школи, котру закінчив в 2011 році. Через рік, 2012-го, був призваний на військову службу, котру проходив в Житомирській області. Після служби вступив на навчання до академії МВС, звідти й потрапив у батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області[1].
Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з оточення поблизу Іловайська, на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко[2]. Андрій накрив своїм тілом гранату, котра впала до кузова автівки, врятувавши таким чином життя товаришів[3].
Похований в Новому Бикові.
Нагороди та вшанування
- 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- В селі Новий Биків, в жовтні 2015 року, на будівлі місцевої школи, встановлено пам'ятну таблицю[4].
- Одна з вулиць Нового Бикова носить ім'я Андрія Єсипка.
Джерела
- Указ Президента України від 29 вересня 2014 року № 747/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Єсипок Андрій Анатолійович // Книга пам'яті загиблих
- Герої Сіверського краю