Іан Пірс

Іан Пірс (англ. Ian Pearce, нар. 7 травня 1974, Бері-Сент-Едмендс) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Іан Пірс
Особисті дані
Повне ім'я Іан Ентоні Пірс[1]
Народження 7 травня 1974(1974-05-07) (47 років)
  Бері-Сент-Едмендс, Англія
Громадянство  Велика Британія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1990–1993 «Челсі» 4 (0)
1993–1997 «Блекберн Роверз» 63 (2)
1997–2004 «Вест Гем Юнайтед» 142 (9)
2004–2008 «Фулгем» 57 (1)
2008 →  «Саутгемптон» 1 (0)
2009–2010 «Лінкольн Сіті» 14 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1993 Англія U-20  ? (?)
1995 Англія U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Блекберн Роверз», з яким став чемпіоном Англії, та «Вест Гем Юнайтед», а також молодіжну збірну Англії, у складі якої став бронзовим призером молодіжного чемпіонату світу 1993 року.

Клубна кар'єра

Займався футболом в академії Oxted & District, після чого потрапив до складу «Челсі»[2]. Дебютував за «аристократів» 11 травня 1991 року в матчі з «Астон Віллою» (2:2)[3], втім закріпитись у складі команди не зумів, зігравши лише 5 ігор за три сезони у складі клубу із Західного Лондону[4], в результаті чого в жовтні 1993 року за 300 000 фунтів стерлінгів перейшов у «Блекберн Роверз»[5][6]. Там створивши пару центральних захисників із Коліном Гендрі, Пірс став чемпіоном Англії у 1995 році. Також Пірс зіграв з клубом в обох Суперкубках Англії, 1994 та 1995 років, але в обох випадках його команда зазнавала поразки.

9 жовтня 1997 року Пірс перейшов до «Вест Гем Юнайтед» за 2,3 мільйона фунтів[5][7]. Він був основним гравцем у своїх перших двох сезонах з клубом і навіть отримав нагороду «Молоток року-1999»[8] та допоміг клубу того ж року виграти Кубок Інтертото. Втім він зіграв лише всього 37 хвилин у сезоні 1999/00, оскільки отримав травму зв'язок коліна в сутичці з товаришем по команді Стюартом Пірсом[9]. Іан змушений був пропустити 14 місяців, повернувшись на поле лише 28 жовтня 2000 року в матчі проти «Ньюкасл Юнайтед», але повернути свою колишню форму не зумів, зігравши в сезоні 2000/01 лише 17 матчів. Лише на сезон 2002/03 футболіс зумів знову повернути собі статус основного гравця, втім команда вилетіла з вищого дивізіону.

Провівши пів року у другому за рівнем англійському дивізіоні, у січні Пірс повернувся до Прем'єр-ліги, ставши гравцем «Фулгема»[10][11]. У складі «дачників» Пірс більшу частину часу теж не був основним гравцем, оскільки продовжувались проблеми з травмами, через які у лютому 2008 року гравця навіть віддавали в місячну оренду в клуб Чемпіоншипу «Саутгемптон», де він зіграв лише один матч.

Покинувши 2008 року «Фулгема», Пірс залишався лише одним із шести гравців, які проводили принаймні одну гру у кожному сезоні з моменту запуску Прем'єр-ліги у 1992 році. Інші п'ять — Девід Джеймс, Сол Кемпбелл, Раян Гіггс, Гарі Спід та Нікі Батт. Втім надалі Пірс став виступати на аматорському рівні, граючи спочатку за рідний Oxted & District у 2008—2009 роках[12], після чого недовго пограв за «Кінгстоніан» у Істмійській лізі, сьомому за рівнем дивізіоні Англії.

9 жовтня 2009 року, крім свого контракту на посаду помічника менеджера Кріса Саттона, колишнього партнера по «Блекберн Роверз», Пірс підписав ігровий контракт з «Лінкольн Сіті»[13] і таким чином повернувся до професіонального футболу, зігравши за клуб 14 ігор у Другій лізі, четвертому за рівнем дивізіоні Англії. Він пішов, коли Саттон подав у відставку 29 вересня 2010 року[14]. Після цього знову грав за аматорський «Кінгстоніан», де і завершив кар'єру 2012 року[15].

Виступи за збірні

У 1993 році у складі збірної Англії до 20 років взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу з футболу в Австралії, де зіграв усі шість ігор, які англійці зіграли на цьому чемпіонаті світу і стали бронзовими призерами змагання, та забив один гол[16].

1995 року залучався до складу молодіжної збірної Англії. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Титули і досягнення
«Блекберн Роверз»: 1994–95
«Вест Гем Юнайтед»: 1999

Примітки
  1. Іан Пірс. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 24 квітня 2018.
  2. England's last side to reach a World Under-20s semi-final: where are they now?. The Telegraph. 8 June 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  3. Ian Pearce. 11v11.com. Association of Football Statisticians. Процитовано 21 листопада 2017.
  4. Player Database: Ian Pearce. Chelsea F.C. Процитовано 21 листопада 2017.
  5. Ian Pearce. Sky Sports. Процитовано 21 листопада 2017.
  6. Will May blossom in United's garden?. The Guardian. 13 серпня 1994. с. 16 — через Newspapers.com. «Ian Pearce, the £300,000 signing from Chelsea last October»
  7. This week's transfers. The Guardian. 20 вересня 1997. с. 43 — через Newspapers.com.
  8. Hammer of the Year. West Ham United F.C. Процитовано 21 листопада 2017.
  9. Ian Pearce. ESPN. Процитовано 21 листопада 2017.
  10. Ian Pearce. westhamstats.info. Процитовано 21 листопада 2017.
  11. Hogg, Tony (2005). Who's Who of West Ham United. Profile Sports Media. с. 162. ISBN 1-903135-50-8.
  12. Box Turnbull, Greig (1 жовтня 2008). You're dropped! £3.5M SOCCER STAR FALLS 11 LEAGUES. The Mirror. Архів оригіналу за 1 грудня 2017 — через HighBeam Research.
  13. Pearce Pens Playing Contract. Lincoln City F.C. 9 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 March 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
  14. Sutton leaves Lincoln. Sky Sports. 29 вересня 2010. Процитовано 29 вересня 2010.
  15. Ex-pros heading for The Salts?. Rye & Battle Observer. 14 вересня 2011. Архів оригіналу за 1 December 2017. Процитовано 20 листопада 2017 — через HighBeam Research.
  16. Fulham's U-20 World Cup Links: Part One. Fulham F.C. Процитовано 21 листопада 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.