Ібрагім Тукан

Народився в Наблусі, в період правління Османської імперії[4]. Ібрагім із впливового у політичній та соціально-економічних сферах Наблусу роду Туканів[5]. Брат йорданського державного і політичного діяча Ахмада Тукана і поетеси Фадви Тукан, котра прищепила йому інтерес до занять поезією[6][7].

Початкову освіту здобув в одній із місцевих шкіл, середню — у Єрусалимі. З 1923 по 1929 навчався в Американському університеті у Бейруті, здобув ступінь бакалавра в галузі літератури[4].

Працював у Національному університеті у Наблусі, пізніше — в Бейруті та Єрусалимі. У 1937 році одружився на Саміє Абдель Хаді[8] .

Тукан все життя страждав від проблем зі шлунком і в 1941 помер у віці 36 років від виразкової хвороби у Французькій лікарні в Єрусалимі[8][9].

Більшість його віршів була присвячена боротьбі арабів проти англійців, які контролювали Палестину з 1922 року. Його вірші стали відомі в арабському світі під час арабського повстання у 1936—1939 роках[4]. За словами палестинського поета Сальми Кхадра Джаюсі, поезія Тукана відзначається «щирістю та емоційною правдивістю. Його вірші чіткі й прямі, дикція проста й добре підібрана, а фрази потужні й часто лаконічні»[9].

Вірш «Моя Батьківщина», написаний під час одного з повстань, популярний в арабському світі, був неофіційним національним гімном Палестини, поки країна не прийняла офіційний гімн у 1996 році[10]. Є державним гімном Іраку[11].