Ібраїмов Султан Ібраїмович

Народився в селянській родині. Трудову діяльність починав у колгоспі, потім працював трактористом на мототракторній станції.

У 1955—1957 роках обіймав посаду молодшого наукового співробітника Інституту водного господарства Академії наук Киргизької РСР. Після цього перейшов на партійну роботу, отримавши пост інструктора відділу науки, ВНЗ та шкіл ЦК КП Киргизстану. Від 1959 до 1961 року був другим секретарем Аламудунського райкому партії.

У 1961—1966 роках — міністр меліорації й водного господарства Киргизької РСР. Від 1966 до 1968 року був секретарем ЦК Компартії Киргизстану. Після цього, до 1978 року, очолював Ошський обком партії.

1978 року був обраний головою Президії Верховної ради Киргизької РСР. Від 1978 до його вбивства у грудні 1980 року очолював Раду міністрів республіки.

Депутат Верховної ради СРСР 8-10 скликань.

4 грудня 1980 року був убитий двома пострілами в голову у власному ліжку в урядовій резиденції на озері Іссик-Куль. Злочинець проник у будинок і застрелив спочатку водія Ібраїмова, який спав на першому поверсі й помітив сторонню особу. Дружина загиблого політика встигла побачити лише як злочинець вистрибнув у вікно. Під час розслідування вбивства Ібраїмова було проведено першу в Радянському Союзі біологічну експертизу відбитків пальців, що дало змогу встановити особу вбивці. Ним виявився місцевий житель Смагін, якого знайшли повішеним в електричці, що стояла в депо міста Чапаєвська (Куйбишевська область). Мотивом убивства було встановлено міжнаціональну ворожнечу, на що навів особистий зошит Смагіна з власноручним написом «Я буду вбивати киргизів, де б я їх не натрапив»[2].

Ибраимов Султан Ибраимович // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).