Іванов Микола Іванович (секретар Карельського обкому)

Микола Іванович Іванов (нар. 1896(1896), село Лудина Гора Волоколамського повіту Московської губернії, тепер Московська область, Російська Федерація 1956, Ленінград, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Карельського обласного ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Іванов Микола Іванович
Народився 1896(1896)
село Лудина Гора Волоколамського повіту Московської губернії, тепер Московська область, Російська Федерація
Помер 1956(1956)
Ленінград
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Комуністичний університет трудящих Сходу
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання майор
Партія ВКП(б)
Нагороди

Біографія

Народився у родині селянина-середняка. У 1910 році закінчив приходське училище, а у 1913 році — вище початкове училище у місті Волоколамську Московської губернії.

У березні 1913 — квітні 1915 р. — учень-підмайстер на фабриці братів Старшинових села Щокіно Волоколамського повіту Московської губернії. У квітні 1915 — лютому 1918 р. — магазинер-підмайстер на фабриці «Дєдовська мануфактура» на станції Тучково Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці.

Член РСДРП(б) з жовтня 1917 року.

У лютому — серпні 1918 р. — комісар Тульського і Нижньогородського продовольчих загонів у місті Нижньому Новгороді. У серпні 1918 — лютому 1919 р. — військовий комісар 5-го полку 1-ї дивізії 6-ї та 7-ї армій РСЧА. У лютому — червні 1919 р. — військовий комісар Окремої Української бригади РСЧА на Південному фронті. У червні — листопаді 1919 р. — військовий комісар Зведеної Донецької дивізії РСЧА на Південному фронті.

У листопаді 1919 — жовтні 1920 р. — завідувач інформаційного відділу Політичного відділу 9-ї стрілецької дивізії 13-ї та 1-ї Кінної армій РСЧА. У жовтні 1920 — квітні 1921 р. — військовий комісар 25-ї стрілецької бригади 9-ї стрілецької дивізії 13-ї та 4-ї армій РСЧА. У квітні — грудні 1921 р. — військовий комісар 26-ї стрілецької бригади 9-ї стрілецької дивізії Окремої Кавказької армії РСЧА.

У грудні 1921 — вересні 1922 р. — завідувач архівно-довідкового відділу Політичного управління РВР СРСР у Москві.

У вересні 1922 — лютому 1924 р. — завідувач Волоколамської повітової політпросвіти і радянської партійної школи. У лютому 1924 — лютому 1925 р. — завідувач Волоколамського відділу народної освіти і секретар міськпартколективу, повітового виконкому і повітового комітету РКП(б). У лютому 1925 — червні 1926 р. — заступник голови Волоколамського повітового виконкому і керуючий промкомбінатом.

У червні — грудні 1926 р. — слухач курсів повітових партійних робітників у Москві.

У грудні 1926 — серпні 1927 р. — старший інспектор, заступник уповноваженого, уповноважений Центральної контрольної комісії КП(б) Узбекистану. У серпні 1927 — серпні 1928 р. — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Таджицького обласного комітету КП(б) Узбекистану в Дюшамбе. У серпні 1928 — січні 1929 р. — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Киргизького обласного комітету ВКП(б) у місті Фрунзе.

У січні — серпні 1929 р. — відповідальний інструктор Рязанського губернського комітету ВКП(б).

У серпні 1929 — серпні 1930 р. — відповідальний секретар Михайловського районного комітету ВКП(б) Московської області.

У серпні 1930 — січні 1932 р. — студент Всесоюзного комуністичного сільськогосподарського університету імені Сталіна у Ленінграді.

У січні 1932 — квітні 1936 р. — відповідальний інструктор Ленінградського міського комітету ВКП(б).

У квітні 1936 — вересні 1937 р. — заступник завідувача відділу партійних кадрів Ленінградського міського комітету ВКП(б).

У вересні 1937 — червні 1938 р. — в.о. 1-го секретаря Карельського обласного комітету ВКП(б). У липні — жовтні 1938 р. — на лікуванні у Кремлівській лікарні в Москві.

У жовтні 1938 — липні 1941 р. — директор свинорадгоспу «Большевик» села Аксубаєво Аксубаєвського району Татарської АРСР. У 1939 році деякий час перебував під слідством.

У липні — жовтні 1941 р. — військовий комісар 24-го окремого артилерійського полку протитанкової оборони Ленінградського фронту. У жовтні 1941 — квітні 1942 р. — інструктор з пропаганди і військовий комісар 857-го стрілецького полку 294-ї стрілецької дивізії Волховського фронту. У квітні 1942 — лютому 1943 р. — військовий комісар госпіталю легкопоранених Волховського фронту. У квітні 1943 — квітні 1946 р. — заступник із політичної частини евакуаційного госпіталю № 3420 на Волховському, 2-му Прибалтійському, Ленінградському, Забайкальському фронтах.

У травні 1946 — листопаді 1947 р. — завідувач сектору будинків інвалідів Ленінградського обласного відділу соціального забезпечення. У листопаді 1947 — травні 1948 р. — начальник відділу кадрів Ленінградської фабрики імені Першого Травня. У травні 1948 — 1956 р. — заступник директора бази Ленміськторгу.

Військове звання

Джерела

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Иванов Николай Иванович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.