Іванов Олександр Андрійович

Олександр Іванов народився в сім'ї художника, професора живопису Андрія Івановича Іванова (1775—1848), який в тому ж році був затверджений ад'юнкт-професором історичного класу Імператорської Академії мистецтв. В одинадцять років вступив «стороннім» учнем в Імператорську Академію мистецтв. Навчався в академії за підтримки Товариства заохочення художників, навчався під керівництвом свого батька[4][5]. Отримавши за успіхи у рисуванні дві срібні медалі, був нагороджений в 1824 році малою золотою медаллю за написану за програмою картину «Пріам просить у Ахіллеса тіло Гектора». У 1827 році отримав велику золоту медаль[6] і звання художника XIV класу за картину «Йосип тлумачить сни ув'язненим з ним в темниці чашникові та хлібодарові».

Товариство, що підтримувало Іванова вирішило послати його на свій рахунок за кордон, для подальшого удосконалення, але попередньо зажадало, щоб він написав ще одну картину на тему «Беллерофонт вирушає в похід проти Химери». Виконавши цю вимогу, Іванов в 1830 році відправився в Європу, і через Німеччину, з зупинкою на деякий час в Дрездені, прибув в Рим.

В Італії перші роботи Іванова були копіюванням «Створення людини» Мікеланджело в Сікстинській капелі. Також були написанні ескізи на різні біблійні сюжети. Наполегливо вивчаючи Святе Письмо, особливо Новий Заповіт, Іванов все більш захоплювався думкою зобразити на великому полотні перше явище Месії народу, але перш ніж приступити до цієї важкої задачі, хотів випробувати свої сили над менш масштабним твором[7]. З цією метою він в 1834—1835 роках написав «Явище воскреслого Христа Марії Магдалині».

Картина мала великий успіх як в Римі, так і в Санкт-Петербурзі, де в 1836 році художник отримав за неї звання академіка.

Підбадьорений успіхом, Іванов взявся за «Явлення Христа народу»[8]. Робота затягнулася на двадцять років (1836—1857), і тільки в 1858 році Іванов зважився відправити картину в Санкт-Петербург і з'явитися туди разом з нею. Виставка самої картини і всіх відповідних до неї ескізів і етюдів була організована в одному із залів Академії Мистецтв і справила сильне враження на громадськість^{[джерело?]}.

Іванов помер від холери. Був похований в Санкт-Петербурзі на Новодівичому цвинтарі[9]. У 1936 році був перепохований з перенесенням пам'ятника на Тихвинському цвинтарі Олександро-Невської лаври[10].

Серед його учнів був, зокрема, український живописець, художник-мозаїст Іван Шаповаленко[11][12].

• 
  «Явлення Христа народу» (1837-1857)
• 
  «Явлення воскреслого Христа Марії Магдалині» (1835)
• 
  «Пріам просить у Ахіллеса тіло Гектора» (1824)
• 
  «Йосип тлумачить сни ув'язненим з ним в темниці чашникові і хлібодарові» (1826)
• 
  «Аполлон, Гіацинт і Кипарис, що займаються музикою і співом» (1831-1834)
• 
  «Беллерофонт вирушає в похід проти Химери» (1829)
• 
  «Брати Йосипа знаходять чашу в мішку Веніаміна» (1831-1833)
• 
  «Христос і Никодим» (1850-ті рр.)
• 
  «Христос в Гефсиманському саду. Явище Ангела». (1850)
• 
  «Аппієва дорога при заході сонця» (1845)
• 
  Портрет Вітторії Кальдоньйо (1834)
• 
  Портрет Миколи Гоголя (1841)

• 
  Пам'ятна срібна монета Росії
• 
  Поштова марка СРСР, 1956 рік
• 
  Поштова марка СРСР, 1973 рік: картина «Нижня галерея в Альбано»

• Олександр Андрійович Іванов. Листи та записні книжки // Майстри мистецтва про мистецтво: в 7 т. / За заг. ред. А. А. Губера — М.: Мистецтво, 1969. — Т. 6: Мистецтво народів СРСР XIV—XIX ст. / Ред. А. А. Федоров-Давидов. — 543 с.; [42] л.іл. — С.272-320.
• Алленов М. М. Олександр Олександрович Іванов. — М., 1980. — 208 с.
• Алленов М. М. Олександр Андрійович Іванов. Л.: Художник РРФСР, 1989. — 32 с. — (Майстри російського живопису). — 50 000 прим. — ISBN 5737001873
• Алленов М. М. Про деякі особливості композиційної побудови картини Іванова «Явище Месії» // Радянське іскусствознаніе'79.1. — М.: Радянський художник, 1980.
• Алленов М. М. Олександр Іванов [: Альбом]. — М.: Трилистник, 1997. — 103 с. : Ил. — (Мій музей). — ISBN 589480003X, ISBN 9785894800035
• Алпатов М. В. Олександр Андрійович Іванов: Життя і творчість. Т. 1-2. — М.: Мистецтво, 1956.
• Анисів Л. М. Олександр Іванов. — М.: Молода гвардія, 2004. — 320 с. — (ЖЗЛ) — ISBN 5235026101.
• Бакушинский А. А. Іванов і Пуссен // Мистецтво. — 1933. — № 5. — С.107-114.
• Бернштейн Б. До питання про формування естетичних поглядів Олександра Іванова // Мистецтво. — 1957. — № 2.
• Бернштейн Б. Олександр Іванов і слов'янофільство // Мистецтво. — 1959. — № 3.
• Бернштейн Б. Знову про Іванові і Пуссена // Питання мистецтвознавства. — 1993. — № 2-3. — С.25-40.
• Загянская Г. А. Пейзажі Олександра Іванова. Проблема живописного методу художника. — М.: Мистецтво, 1976. — 119 с., 32 л. мул.
• Зумер В. Система Біблійних композицій А. Іванова // Мистецтво. — 1914. — № 7-12;
• Зумер В. Про віру і храмі Ал. Іванова. — Київ: Видання журналу «Християнська думка», 1918.
• Зумер В. Есхатологія Ал. Іванова [: до 70-річчя від дня смерті Ал. Іванова 3 (15). VI.1858] // Вчені записки Науково-дослідної кафедри історії європейської культури, посвящ. акад. В. П. Бузескул з нагоди 70-річчя від дня його народження. — Харків: [б. в.], 1929. — Вип. 3. — С.387-409.
• Зумер В. Проблематика художнього стилю Ал. Іванова: Стиль біблійних ескізів // Известия Азербайджанського державного університету. Серія «Суспільні науки». — Баку, 1925. — Т. 2-3. — С.84-103.
• Кожевников В. А. Значення А. А. Іванова у релігійному живопису. — М., 1907. — 4 с.
• С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — Спб. : Товарищество Р.Голике и А.Вильборг, 1915. — С. 77.
• Копировський А. М. Система монументальних розписів Олександра Іванова («Біблійні ескізи») — богослов'я всередині релігієзнавства // Вісник РХГА. — 2014. — Т. 15. — Вип. 2. — С.65-73.
• Машковцев Н. Творчий шлях Олександра Іванова // Аполлон. — 1916. — № 6-7. — С.1-39.
• Мокрицький А. Н. Явище Христа народу: Картина Іванова. — М.: Тип. І. Чуксина, 1858. — 72 с.
• Неклюдова М. Г. Александр Андреевич Иванов / Оформление Э. И. Копеляна; Ред. Я. В. Брук; Науч. ред. Т. М. Коваленская; Государственная Третьяковская галерея. — Л. : Художник РСФСР, 1966. — 64 с. — (Народная библиотечка по искусству) — 20 000 прим. (Обл.)
• Новицький А. П. Досвід повної біографії Ал. Іванова. — М.: Изд. худож. фототип. К. А. Фішер, 1895. — [4], IV, XIV, 253 с.
• Полікар В. П. Філософські передумови творчості А. Іванова // Радянське іскусствознаніе'74. — М.: Радянський художник, 1975. — С.177-199.
• Прокоф'єв П. [ Чижевський, Дмитро. ] Релігійна утопія Ал. А. Іванова // Шлях. — 1930. — № 24 (жовтень). — С.41-57.
• Ракова М. А. Іванов. — М.: Мистецтво, 1960. — 54 с.
• Романов Н. Олександр Андрійович Іванов і значення його творчості: З портретом і п'ятьма малюнками. — М.: Видання магазину «Співробітник шкіл» А. К. Залеський; Друкарня Г. Лісснер і Д. Собко, 1907. — 67 с., [3] л. мул.
• Романов Н. Картина Іванова «Аполлон, Кипарис і Гіацинт» // Старі роки. — 1916. — Січень лютий.
• Собко Н. Иванов, Александр Андреевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
• Сомов А. И. Иванов, Александр Андреевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Степанова С. С. «Воскресіння Христове бачивши…»: Ескізи Олександра Іванова для храму Христа Спасителя
• Степанова С. С. Російська живопис епохи Карла Брюллова і Олександра Іванова. Особистість і художній процес. — СПб.: Мистецтво-СПб, 2011. — 287 с., [32] л. кол. мул. — ISBN 9785210016386
• Філософів Д. В. Іванов і Васнецов в оцінці Олександра Бенуа // Світ мистецтва. — 1901. — № 10. — С.217-233.
• Хомяков А. С. Картина Іванова: Лист до редактора // Руська бесіда. — 1858. — Кн. I. — С.1-22.

• Іванов Олександр Андрійович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 57.
• Життєпис і картини Олександра Андрійовича Іванова
• Іванов Олександр Андрійович. Біографія і творчість художника на Artonline.ru
• Олександр Іванов: одіссея його Картини
• Олександр Іванов Біблійний цикл
• Олександр Андрійович Іванов. Його життя і листування (1806—1858). Видав Михайло Боткін.1880