Іванов Сергій Олексійович

Іванов Сергій Олексійович;
	Старший сержант
Загальна інформація
Народження	16 листопада 1988; Нові Санжари, Полтавська область
Смерть	17 січня 2018 (29 років); в районі Світлодарської дуги
Псевдо	«Акула»
Військова служба
Роки служби	2014-2018
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої на Світлодарській дузі;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Олексі́йович Івано́в (нар. 16 листопада 1988(19881116) — пом. 17 січня 2018) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1988 року в Нових Санжарах (Полтавська область). 2004 року закінчив 9 класів Новосанжарського НВК, після чого вступив до Хорольського агропромислового коледжу, але не закінчив (за власним бажанням) — прийняв рішення йти до армії.

Призваний на строкову в листопаді 2006 року, службу проходив у 275-му арсеналі зберігання артилерійських боєприпасів (Новобогданівка Запорізької області). Після строкової служби у грудні 2007 року підписав контракт із 1-ю бригадою надводних кораблів ВМС, служив старшим радіотелефоністом на флагмані «Гетьман Сагайдачний»; після звільнення у запас працював в охоронних структурах Києва.

В часі війни 28 серпня 2014 року був мобілізований, на фронті з жовтня 2014-го, служив у 93-й бригаді — командир бойової машини реактивного артилерійського дивізіону БМ-21 «Град». Захищав ДАП, Піски, Авдіївку, Мар'їнку. Через місяць після демобілізації підписав контракт; старший сержант, командир взводу—командир бойової машини 2-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 54-ї бригади.

17 січня 2018-го загинув вночі у зоні бойових дій внаслідок підриву МТ-ЛБ на вибуховому пристрої під час перевезення особового складу поблизу. Імовірно через сніг машина з'їхала у бік і наскочила на міну. Загинули два члени екіпажу, які перебували всередині — Сергій Іванов та старший солдат Дмитро Беляєв; ще 5 бійців дістали поранення.

19 січня 2018 року похований на центральному кладовищі смт Нові Санжари з військовими почестями; новосанжарці утворили «живий коридор», зустріли Героя на колінах.

Без Сергія лишились мама, вітчим, брат, сестра, дружина та донька.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня[2][3].

Примітки

Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 січня на YouTube

Джерела

Іванов Сергій Олексійович // Книга пам'яті
Загиблі Герої січня 2018 // Цензор.нет
14 загиблих воїнів січня. ФОТО, ІСТОРІЇ ЖИТТЯ // Новинарня
Іванов Сергій Олексійович. museum.tck.pl.ua. Архів оригіналу за 17 січня 2022.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 січня на YouTube