Іван Іванович Корецький
Іва́н Іва́нович Ко́рецький (? — після 1517) — волинський князь, що походить з литовсько-руського роду Гедиміновичів. Родове гніздо Корець.
| Іван Корецький | ||
 | ||
| герб Погоня князів Корецьких | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | після 1517 | |
| Підданство: | Велике Князівство Литовське | |
| Рід: | Корецькі | |
| Шлюб: | Федька N, Софія Ходкевич | |
| Діти: | Ганна Корецька | |
Біографія та діяльність
Князь Іван Корецький син Івана Васильовича князя Корецького, намісника красносільського (1492). Вперше з'являється на арені своєї діяльності у 1512 році, разом з братом Федором Івановичем князем Корецьким отримує маєток Торговиця. 2 липня 1517 року Іван Іванович князь Корецький з дружиною Федькою продали Федору Михайловичу князю Чорторийському своє вотчине володіння Суськ за 25 коп грошей.[1] Серед свідків угоди князевич Михайло Полубенський, Олехно Ленкович Шпаківський, намісник великого гетьмана литовського Костянтина Острозького у Заборолі Михайло Григорович Дручанин та інші. Угоду було складено в селі Рубче.
Іван Корецький у шлюбах з N Федькою та Софією Ходкевичівною. Єдиною з відомих його спадкоємиць є донька Ганна Іванівна Корецька. Вона отримала від батька у спадок частину Корця та маєток Торговиця.[2] Приблизно у 1520-х роках вийшла заміж за Івана Васильовича князя Масальського, рід якого є однією з відгалужених гілок чернігівських Ольговичів.[3] Оселившись тут він заклав волинську гілку роду Масальських. У пописі війська Великого князівства Литовського він називався як — князь Іван Масальський-Корецький, де виставляв до служби 8 коней.[4] Разом з Ганною Корецькою згадується у 1532 році, коли король Зиґмунд І Старий дозволив їм продати частину Корця для двоєрідного брата княгині — Богуша Федоровича князя Корецького.
Джерела
- Josef Wolff «Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konza czternastego wieku» Warszawa 1895. S. 173.
- Яковенко Н. М. «Українська шляхта з кін. XIV — до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 318.
- Собчук В.Д. «Від коріння до корони» . Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 52.
- Музей Шереметьєвих (печатка Івана Івановича Корецького від 2 липня 1517 року).
Примітки
- Josef Wolff (1895). «Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konza czternastego wieku» (польська). Warszawa. с. 173.
- Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська). Кременець. с. 52.
- Яковенко, Наталя (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська). Київ. с. 318.
- Josef Wolff (1895). «Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konza czternastego wieku» (польська). Warszawa. с. 173.