Іван Іванович Молодий

Іван Іванович Молодий (15 лютого 1458 — 7 березня 1490) — удільний тверський князь, син і спадкоємець великого князя Московського Івана III Васильовича і його першої дружини Марії Борисівни, дочки великого князя тверського Бориса Олександровича і сестри правлячого в Твері Михайла Борисовича. Як племінник Михайла Борисовича, який не мав синів, претендував на успадкування Великого князівства Тверського.

Іван Іванович Молодий
Біографічні дані
Народження 15 вересня 1458
Смерть 7 березня 1490 (31 рік)
Твер, Московське царство
Поховання Архангельський собор
У шлюбі з Олена
Діти Dmitry Ivanovichd
Династія Рюриковичі
Батько Іван III Васильович
Мати Марія Тверськаd
 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 лютого 1458 року. Небесним покровителем княжича став Іоанн Предтеча — з нагоди його народження батько збудував кам'яну церкву Іоанна Предтечі «на Бору».

У 1468 році супроводжував Івана III у походах на Казанське ханство.

З 1477 — співправитель батька[1] (Г. В. Вернадський вказує 1470[2]). Монети на той час карбувалися з іменами обох московських правителів.

Пуло, Твер, 1485-90. На звороті мідного пуло викарбувано ім'я старшого сина Івана III як «Великий князь Іван Іванович».
Одруження Івана Молодого з Оленою Стефанівною

У 1472 і 1477 роках під час походу батька на Великий Новгород керував Москвою.

Разом з дядьком Андрієм Васильовичем Меншим був одним із керівників московського війська під час Стояння на річці Угрі в 1480[3] .

У 1483 році Іван Молодий одружився з дочкою молдавського господаря Стефана III Великого Оленою, яку в Московії прозвали «Волошанкою», що сприяло зміцненню військово-політичного союзу з Молдавським князівством. У тому ж році народився їхній син Дмитро Іванович Внук.

Іван Іванович разом з батьком ходив у похід на Твер і після її приєднання до Москви в 1485, після вигнання його дядька по матері Михайла Борисовича, який шукав союзу з поляками, став князем тверським. На честь князювання Івана Молодого в Твері була випущена монета, що зображувала його рубаючим хвіст змії, що втілювала зраду Михайла Борисовича.

У 1490 році князь захворів на «ломоту в ногах». З Венеції був викликаний лікар Лебі Жидовін, але і він не зміг визначити причини хвороби, від якої Іван Молодий помер 7 березня 1490 року. Лікаря стратили за наказом Івана III за невдале лікування. Існує гіпотеза про отруєння Івана Молодого слугами Софії Палеолога, проте вона не підтверджена документально .

Єдиний син Івана Молодого, Дмитро Іванович Внук, був вінчаний на царство дідом Іваном III в 1498 році, але в 1502 році впав в опалу і помер в 1509 році в ув'язненні, вже в правління свого дядька Василя III.

Сім'я
  • Дружина — з 1483 року Олена Стефанівна (Волошанка), дочка господаря молдавського Стефана Великого .
  • Діти:
    • Дмитро Іванович Внук (10 жовтня 1483 — 14 лютого 1509)
    • Іван Іванович (15 лютого 1485[4] — ?), помер у дитинстві

Кіновтілення
  • Телесеріал «Софія» — Ілля Ільїних

Коментарі

    Примітки
    1. Зимин А. А. Возрождённая Россия Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.
    2. Вернадский Г. В. Россия в средние века
    3. Экземплярский А. В. Иоанн Иоаннович Младой // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
    4. Пчелов Е. В. Рюриковичи. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — С. 399.

    Література

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.