Софія Палеолог

Софія Хомівна Палеолог, Зоя Палеолог (1455, Морея 7 квітня 1503, Московія) — велика московська княгиня, друга дружина великого московського князя Івана III, мати Василя III, мати Королеви Гелени, бабуся Івана IV Грозного. Походила з імператорської династії Палеологів.

Софія Палеолог
Народилася 1455[1]
Містра, Sparta Municipalityd, Пелопоннес[1]
Померла 7 квітня 1503[2]
Москва, Велике князівство Московське[1]
Поховання Вознесенський монастирd
Країна  Морейський деспотат
Діяльність політична діячка
Знання мов давньоруська і грецька
Конфесія православна церква і православ'я
Рід Рюриковичі
Батько Фома Палеолог
Мати Aikaterini Zaccariad
Брати, сестри Helena Palaiologina of the Moread, Андрій Палеологd і Manuel Palaiologosd
У шлюбі з Іван III Васильович
Діти Василій III, Yury Ivanovichd, Andrey of Staritsad, Олена Московська, Simeon, Duke of Kalugad, Dimitri Ivanovitchd, Yevdokiya Ivanovnad і Theodosia Ioannovnad

Її батько, Фома Палеолог деспот Мореї (середньовічна назва Пелопоннесу), був молодшим братом останнього візантійського імператора Костянтина XI, загиблого в 1453 при падінні Константинополя.

Після захоплення Морєї у 1460 Мехмедом II, Зоя разом зі своїми двома братами пережила всі негаразди вигнання і втечі — спочатку на острів Керкіру (Корфу), а потім у Рим, де і отримала ім'я Софія. Після смерті батька, Софія жила під опікою Папи Римського, який обрав її знаряддям своїх задумів: для того, щоб відновити флорентійське об'єднання церков і долучити до унії Московію, він вирішив видати візантійську принцесу заміж за московітського князя Івана III, овдовілого в 1467.

Вже в червні 1472 відбула з Риму до Московії, а 1 жовтня гонець прискакав до Пскова з наказом готуватися до зустрічі майбутньої государині. Софія, не затримуючись ніде, у супроводі римського легата Антонія поспішала до Москви, куди прибула 12 листопада 1472. У той же день відбулося її вінчання з Іваном III, при цьому шлюб московського князя з грецькою принцесою мав зовсім інші наслідки, ніж розраховував Папа. Софія замість того, щоб схилити Московiю до прийняття унії, прийняла православ'я; посли Папи Римського змушені були виїхати ні з чим. Шлюб цей справив великий вплив на зміцнення міжнародного авторитету Московського царату і великокнязівської влади всередині країни. За словами Бестужева-Рюміна, спадщина Візантії відіграла величезну роль, насамперед, у справі «збирання Русі» Московією, а також у виробленні московітської національної ідеології Третього Риму.

У великої князівської пари Софії Палеолог та Івана III народилося 12 дітей. Слідом за двома доньками, померлими відразу ж після народження, велика княгиня народила сина — Василя Івановича, домігшись оголошення його великим князем замість вінчаного на царство онука Івана III — Дмитра.

Померла за два роки до смерті чоловіка 7 квітня 1503.

Посилання

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124117139 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. София Фоминична // Русский биографический словарь / под ред. А. А. ПоловцовСПб: 1909. — Т. 19. — С. 148–154.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.