Іван Атталь
Іван Атта́ль (фр. Yvan Attal; нар. 4 січня 1965, Тель-Авів, Ізраїль) — французький актор, режисер та сценарист ізраїльського походження. Неодноразовий номінант та лауреат премії «Сезар» 1990 року як найперспективніший актор за фільм «Безжальний світ» .
Іван Атталь | |
---|---|
фр. Yvan Attal | |
Іван Атталь. Студійне фото Studio Harcourt, Париж, 2005 | |
Дата народження | 4 січня 1965 (57 років) |
Місце народження | Тель-Авів, Ізраїль |
Громадянство | Франція |
Професія | актор, режисер |
Alma mater | Курси Флоран[1] |
Роки активності | 1989 — наш час |
Дружина | Шарлотта Генсбур (з 2004) |
Діти | Ben Attald |
IMDb | ID 0040939 |
Нагороди та премії | |
Сезар (1990) | |
Іван Атталь у Вікісховищі |
Біографія
Іван Атталь народився у франко-алжирській єврейській сім'ї в Тель-Авіві, Ізраїль[2]. Його батько був годинникарем, а мати — домогосподаркою. До 1962 року сім'я Івана мешкала в Алжирі звідки після проголошення його незалежності поїхала та оселилася у Кретеї (департамент Валь-де-Марн) під Парижем. У дитинстві Іван любив фільми та серіали, особливо «Хрещеного батька» Френсіса Форда Копполи[2]. У 1985 році 20-річним Атталь пройшов курси актора в Cours Florent у Парижі.
Кар'єра
Іван Атталь почав свою кар'єру в театрі у 1988 році у виставі «Білоксі Блюз» Ніла Саймона, наслідуючи телефільм «Говори мені про любов» Елі Шуракуї[3].
У кіно Атталь дебютував у 1989 році роллю у фільмі Еріка Рошана «Безжальний світ» (фр. Un monde sans pitié) за участю Іполита Жирардо та Мірей Пер'є. Його гра принесла йому приз Мішеля Симона у 1989 році та «Сезар» за найкращий чоловічий дебют 1990-го року. У 1991 році Ерік Рошан доручив Івану Атталю головні ролі у двох своїх наступних фільмах «В усіх на видноті» (фр. Aux yeux du monde), де актор зустрів свою майбутню дружину Шарлотту Генсбур, та «Патріоти» (фр. Les Patriotes) у 1993 році, знятих у Парижі та Ізраїлі, де актор грає французького хлопчину, який бере участь в ізраїльській секретній службі Моссад.
У 1997 році Іван Атталь був удостоєний премії Жана Габена як найперспективніший молодий актор французького кіно. У тому ж році він дебютував як режисер короткометражкою «У мене була жінка», а в 2001-му зняв мелодраму «Моя дружина — акторка», де зіграв у парі з Шарлотою Генсбур.
З 2000-х років Івана Атталя запрошують до зйомок у голлівудських проектах: у 2005-у він зіграв у трилері Сідні Поллака «Перекладачка» та в «Мюнхені» Стівена Спілберга, а у 2007-у — у третій частині комедійного бойовика «Година Пік»[4].
Іван Атталь часто виступає як актор дубляжу і відомий французьким глядачам як «голос» Тома Круза у французьких локалізаціях таких фільмів, як «З широко закритими очима», « Особлива думка», «Місія нездійсненна 2».
Особисте життя
Іван Атталь з 2004 року перебуває у шлюбі з акторкою Шарлоттою Генсбур, виховує трьох дітей: Бена (нар. 1997), Алісу Джейн (2002) та Джо (2011)[2]
Фільмографія (вибіркова)
Актор
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1989 | ф | Безжальний світ | Un monde sans pitié | Халперн |
1991 | ф | Погана дівчинка | Mauvaise fille | Вінсент |
1991 | ф | В усіх на видноті | Aux yeux du monde | Бруно Форньє |
1992 | ф | Після любові | Après l'amour | Ромен |
1994 | ф | Патріоти | Les patriotes | Аріель Брюнер |
1996 | ф | Китайський портрет | Portraits chinois | Ів |
1997 | кф | У мене була жінка | I Got a Woman | Арман |
1998 | ф | Гімн шпані | Cantique de la racaille | Гастон |
1999 | ф | З тобою чи без тебе | With or Without You | Бенуа |
2001 | ф | Моя дружина — акторка | Ma femme est une actrice | Іван |
2002 | ф | А тепер, пані та панове | And Now... Ladies and Gentlemen | Давид |
2003 | ф | Легше верблюдові | Il est plus facile pour un chameau | мужчина в парке |
2003 | ф | Бон вояж | Bon Voyage | Рауль |
2004 | ф | Вони одружились і у них було багато дітей | Ils se marièrent et eurent beaucoup d'enfants | Венсан |
2005 | ф | Перекладачка | The Interpreter | Філіп |
2005 | ф | Невловимий | Anthony Zimmer | Франсуа Тайяндьє |
2005 | ф | Мюнхен | Munich | Тоні |
2006 | ф | Змій | Le serpent | Венаан |
2007 | ф | Кандидат | Le candidat | Мішель |
2007 | ф | Година пік 3 | Rush Hour 3 | Жорж |
2009 | ф | Потяг | Partir | Самуель |
2009 | ф | Викрадення | Rapt | Станіслас Графф |
2011 | ф | Дослідження сімейних інтересів | R.I.F. (Recherches dans l'Intérêt des Familles) | Стефан Монро |
2012 | ф | 38 свідків | 38 témoins | П'єр Морван |
2012 | ф | Не заходити, ми не одягнені | Do Not Disturb | Бен Аруелос |
2014 | ф | Його дружина | Son épouse | Жозеф Де Роза |
2014 | ф | Останній діамант | Le Dernier Diamant | Сімон |
2016 | ф | Небо почекає | Le ciel attendra | Іван, батько Мелані |
2016 | ф | Візьми мене штурмом | Raid dingue | Віктор |
2017 | ф | Рок-н-рол | Rock'n Roll | Іван Атталь |
Режисер
- 1997 — У мене була жінка / I Got a Woman
- 2001 — Моя дружина — акторка / Ma femme est une actrice
- 2004 — Вони одружились і у них було багато дітей / Ils se marièrent et eurent beaucoup d'enfants
- 2009 — Нью-Йорк, я люблю тебе / New York, I Love You
- 2012 — Не заходити, ми не одягнені / Do Not Disturb
- 2017 — Блискучий / Le Brio (і співавтор сценарію)
- 2019 — Мій пес Дурбес / Mon chien Stupide
Озвучування
- 1999 — Із широко закритими очима
- 2000 — Місія нездійсненна 2
- 2001 — Ванільне небо
- 2002 — Особлива думка
- 2006 — Пенелопа
Визнання
Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
---|---|---|---|---|
Кінофестиваль Актори екрану (Acteurs à l'Écran) | ||||
1987 | Приз Мішеля Сімона найкращому актору | Безжальний світ | Нагорода | |
Премія «Сезар» | ||||
1990 | Найперспективніший актор | Безжальний світ | Нагорода | |
2000 | Найкращий дебютний фільм | Моя дружина — акторка | Номінація | |
2004 | Найкращий актор другого плану | Щасливою дороги! | Номінація | |
2010 | Найкращий актор | Викрадення | Номінація | |
2018 | Найкращий фільм | Блискучий | Номінація | |
Кінофестиваль комедійних фільмів в Альп-д'Юез | ||||
1997 | Найкращий короткометражний фільм | У мене була жінка | Нагорода | |
1997 | Нагорода | |||
Кінофестиваль романтичних фільмів у Кабурі | ||||
2002 | Найкращий режисер | Моя дружина — акторка | Нагорода | |
Кришталевий глобус | ||||
2010 | Найкращий актор | Потяг | Номінація |
Примітки
- Les anciens du Cours Florent — Курси Флоран.
- Yvan Attal - La biographie de Yvan Attal. Gala.fr (фр.). Процитовано 22.09.2015.
- Біографія Івана Атталя на сайті AlloCiné
- Yvan Attal sur EVENE section Anecdote (фр.)
- Повний перелік нагород на номінацій Івана Атталя на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Іван Атталь на сайті IMDb (англ.)
- Іван Атталь на сайті AlloCiné (фр.)
- Іван Атталь на сайті Kino-teatr.ua