Моссад

Мосса́д (івр. המוסד למודיעין ולתפקידים מיוחדים‎, Ha-Mōśād le-Mōdī`īn ū-le-Tafqīdīm Meyūhadīm га-Мосад ле-модіін ве-лє-тафкідім меюхадім — «Відомство розвідки і спеціальних завдань») — політична розвідка Ізраїлю, за своїм призначенням та функціями є аналогом американського Центрального розвідувального управління[1] [2]. Вважається однією з найбільш ефективних і професійних спецслужб у світі.

Моссад
івр. המוסד למודיעין ולתפקידים מיוחדים‎
Гасло Per mitjà de l'engany faràs la guerra і בתחבולות תעשה לך מלחמה
Тип спецслужба
Засновник Іссер Харель і Давид Бен-Гуріон
Засновано 13 грудня 1949
Країна  Ізраїль
Штаб-квартира Рамат-га-Шарон і Hadar Dafna Buildingd
Офіс голови Director of the Mossadd
Керівник David Barnead
Штат працівників 1200 осіб
3000 осіб
Вебсайт mossad.gov.il
 Моссад у Вікісховищі

Логотип та девіз

На емблемі організації зображена менора, один з елементів гербу Держави Ізраїль; девізом організації є одна з притч Соломона: «При недостатній кількості доглядачів падає народ, а при багатьох — процвітає». Однак, донедавна девізом був інший вірш з тієї ж біблійної книги: «Тому з обдуманістю веди війну свою». Про агентурну мережу Моссад і її операції складаються цілі легенди[3].

Розташування

Головний офіс організації розташований у Тель-Авіві на бульварі царя Шауля. Основні оперативні підрозділи з 1989 року розташовані у передмістях Тель-Авіва. Кількість працівників орієнтовно становить 1200 осіб. Від січня 2016 року керівником (директором) відомства є Йосі Коен.

Основні цілі та задачі

«Моссад» збирає та аналізує розвідувальну інформацію, а також проводить таємні спеціальні операції за межами країни.

Основними напрямками діяльності організації «Моссад» є такі[4]:

  • Таємний збір інформації за межами Ізраїлю
  • Запобігання терористичній діяльності проти ізраїльських та єврейських об'єктів за кордоном
  • Розвиток і підтримка особливих таємних зв'язків за кордоном
  • Запобігання розробці та купівлі запасів неконвенційної зброї ворожими державами
  • Здійснення репатріації євреїв з країн, офіційний виїзд до Ізраїлю з яких є неможливим
  • Отримання стратегічної, політичної та оперативної розвідувальної інформації
  • Виконання особливих операцій за межами Ізраїлю

Методи роботи
«Ізраїльська розвідка повинна виконувати роль гаранта безпеки євреїв по всьому світу. Таємна діяльність повинна ґрунтуватись на сучасних технологіях, використовувати найновіші досягнення в області шпигунства, підтримуючи зв'язки з дружніми службами.»

— Реувен Шілоах — перший директор «Моссад»

Шілоах сформулював т. з. «Периферійну концепцію» — пріоритетність встановленню і розвитку зв'язків з країнами Африки та Азії, які не перебували в безпосередній близькості до Ізраїлю.

Загальна інформація та особливості

Діяльність «Моссаду» глибоко засекречена, й інформація про цю спецслужбу та її роботу з'являється, як правило, або через багато років після подій, або внаслідок невдач і провалів. До кінця 1990-х офіційно не розголошувалося навіть ім'я начальника служби[5].

Служба «Моссаду» — офіційно цивільна структура, тому в ній не використовуються військові звання[2]. Разом з тим, більшість її співробітників пройшли дійсну службу в армії і мають армійські звання. Так, колишній директор «Моссаду» Меір Даган має звання генерал-майора.

Керівники Моссаду
Ім'я директора Вступ на посаду Відставка
Реувен Шілоах 13 грудня 1949 12 вересня 1952
Іссер Харель 13 вересня 1952 26 березня 1963
Меїр Аміт 27 березня 1963 початок 1968
Цві Замір 1968 1974
Іцхак Хофі 1974 26 червня 1982
Нахум Адмоні 27 червня 1982 1989
Шабтай Шавіт 1989 1996
Дані Ятом 1996 24 лютого 1998
Ефраїм Халеві 25 лютого 1998 1 жовтня 2002
Меір Даган 2 жовтня 2002 31 грудня 2010
Тамір Пардо 6 січня 2011 6 січня 2016
Йосі Коен 6 січня 2016

Примітки
  1. Дмитро Прохоров (2003). Спецслужби Ізраїлю. Досьє. Спецслужби світу (Москва: «Олма-Пресс»). с. 384. ISBN 5765421024. (рос.)
  2. Моссад. Agentura.ru. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 2008-10-27 (рос.).
  3. Український Моссад. Навіщо нам нова спецслужба
  4. Офіційний сайт "Моссад" (ייִדיש)
  5. Розвідка зі збоєм (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.