Іван Барусевич

Іван Барусевич (хресне ім'я Ігнатій; 1 січня 1820, с. Будилів нині Тернопільського району — після 1892, с. Крехів) — український церковний діяч, греко-католицький священик, василіянин, довголітній учитель головної школи при василіянському монастирі в Дрогобичі і її директор у 1862—1868 роках, ігумен монастирів у Жовкві і Крехові.

о. Іван Ігнатій Барусевич, ЧСВВ
Народився 1 січня 1820(1820-01-01)
с. Будилів, нині Козівський район Тернопільської області
Помер ? після 1892
с. Крехів, нині Жовківський район Львівської області
Національність українець
Діяльність педагог, ігумен василіянських монастирів у Жовкві (1872—1881) і Крехові (1881—1891)
Відомий завдяки директор Дрогобицької головної школи (1862—1868)
Alma mater Львівський університет
Нагороди
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа

Життєпис

Народився 1 січня[1] 1820 року[2] в сім'ї пароха с. Будилів[3] о. Олексія Барусевича (1770—30.12.1841)[4]. Іншими уродженцями Будилова були також священики-василіяни Аркадій Барусевич[5] (1813[6]—16.01.1857[7]) і Аполінарій Барусевич[8] (1817[9]—1.08.1845[10]).

1840 року закінчив у Тернополі гімназію[11], яку провадили оо. єзуїти[12], і вступив до Львівської греко-католицької семінарії Святого Духа, проте 14 червня 1841 року був відрахований за дисциплінарні порушення[11]. 26 червня 1841 року вступив до Василіянського Чину на новіціат у Добромильський монастир. На облечинах отримав ім'я Іван Хризостом на честь святого Івана Золотоустого[13]. Після завершення новіціату впродовж 1842—1843 навчального року був учителем у Дрогобицькій головній школі. 12 серпня 1845 року склав вічні обіти. У 1843—1846 роках вивчав богослов'я на богословському факультеті Львівського університету і 27 вересня 1846 року був висвячений на священика.

1847 року отримав призначення на посаду вчителя Дрогобицької головної школи (її часто навіть в офіційних документах називали «нормальною»), а у 1862—1868 роках був її директором, ігуменом місцевого монастиря та адміністратором парафії[14]. Саме на час керівництва о. Івана Барусевича припадає навчання в цьому закладі Івана Франка (1864—1867). Малого Івана зарахували тоді одразу до 2 класу, тож він не навчався в елементарному класі (т. зв. «штубі»). Про о. Івана Барусевича Іван Франко залишив спогади в автобіографії та кілька позитивних штрихів до портрету в оповіданні «Отець-гуморист»[15].

З вересня 1868 до 1870 року був ігуменом Бучацького монастиря[16].

Близько 1871 та 1872 років був ігуменом Підгорецького Благовіщенського монастиря[2], а з 1872 року — ігуменом Жовківського монастиря і адміністратором парафії[14]. 30 квітня 1881 року о. Барусевича нагородили лицарським хрестом ордена Франца Йосифа[17]. У 1881—1891 роках був ігуменом Свято-Миколаївського монастиря в Крехові[14][17].

Нагороди

Примітки
  1. ЦДІАУ у Львові. — Ф. 684. — Оп. 1. — Спр. 309. — Арк. 10зв.
  2. Barusevyč Ivan Ihnatij // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 516. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  3. Шкраб'юк, с. 160.
  4. Barusevyč Oleksij // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 28. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  5. ЦДІАУ у Львові. — Ф. 684. — Оп. 1. — Спр. 312. — Арк. 11.
  6. Barusevyč Arkadij Oleksander // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 515. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  7. bazylianie.pl. Витяг з «Помяника» Чину Св. Василія Великого – січень. www.bazylianie.pl (uk-ua). Процитовано 19 вересня 2018.
  8. ЦДІАУ у Львові. — Ф. 684. — Оп. 1. — Спр. 306. — Арк. 3.
  9. Barusevyč Apolynarij Andrij // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 515. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  10. bazylianie.pl. Витяг з «Пом'яника» Чину Св. Василія Великого – серпень. www.bazylianie.pl (uk-ua). Процитовано 19 вересня 2018.
  11. Студинський К. Львівська духовна Семинарія в часах Маркіяна Шашкевича (1829—1843). — Львів 1916. — С. CXLIII—CXLIV.
  12. Мороз В. Перші вчені у Тернополі, або ким ми могли б пишатися Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine. // 20 хвилин. — 2012. — 15 грудня.
  13. Там само, С. CXLIV.
  14. Barusevyč Ivan Ihnatij // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 901. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
  15. Галів, с. 48.
  16. ЧСВВ, Ієродиякон Богдан. Ihumeni klasztoru w Buczaczu (1712-1893). www.bazylianie.pl (uk-ua). Процитовано 14 квітня 2018.
  17. Шкраб'юк, с. 161.
  18. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1885. — S. 211.(нім.)

Джерела
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — 1008 с. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
  • Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  • Галів М. Освітні інституції Дрогобича наприкінці ХVIII–70-х рр. ХІХ ст. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — 2017. — Спец. вип.3. — С. 45—62.
  • Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — 415 с. — ISBN 966-658-033-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.