Івашко Дичко

Іва́шко Васи́льович Ди́чко (? — після 1461) — волинський зем'янин, найдавніший з відомих власників сучасного міста Рівне.

Івашко Дичко
зем'янин
 
Смерть: після 1461
Підданство: Велике Князівство Литовське

Біографія та діяльність

Івашко Дичко належить до маловідомого роду волинських зем'ян які володіли землями на території сучасного міста Рівне.[1] Вперше Дички згадуються в грамоті князя Свидригайла Ольгердовича від 5 травня 1434 року, якою той надавав у власність маєток Басово з прилеглими селами для волинського боярина Єсифа Чуси (Джуси) з Кирдійовичів. У грамоті, де зокрема вперше писемно згадується Рівне на волості Басово у Луцькому повіті, князь застерігав репецієнта від посягань на добра княжих конюхів і конокормців Дичків "на Ровномъ" яке раніше вочевидь входило до комплексу маєтків "Басово" та "Ровноє".[2]

Незабаром родина Дичків, невідомо яким саме чином але зуміла повернути собі перший з маєтків — "Ровноє". Відомо, що до 22 грудня 1461 року Івашко Васильович Дичко володів повністю селом Ровноє яке продав князю Семену Несвізькому (також князь Збаразький, князь Колоденський) за 300 коп грошей широких[3]. По смерті князя Рівне залишилося у власності його удови княгині Марії Рівненської.

Примітки
  1. Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська). Кременець. с. 104.
  2. Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська). Кременець. с. 144, 145.
  3. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie (далі – AS). – T.I: 1366–1506. – Lwów, 1887. – №LVI. – S.53–54.

Джерела
  • Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 104, 144, 145, 147.
  • Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. – S. 2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.