Кирдії

• Васько Кирдійович — один з «полюбовних» суддів зі сторони князя Кейстута у справі розмежування кордону з князем Земовитом Мазовецьким у 1358, свідок розмежування Луцька від Польського королівства в 1366, у 1387 році з іншими поручився Ягайлові за Олехна Дмитровича; правдоподібно, від нього пішли Кирдії-Мильські та інші гілки роду.
• Шило Кирдійович (зг. 1432) — протопласт Олізарів-Шиловичів, тримав Сільце, міг бути нащадком Яцька Ланевича, якому Вітовт надав те поселення
• Ванько Кирдійович з Квасилова — холмський каштелян у 1434—1470 роках[2], належав до Джусів. Ініціатор перекладу руською мовою Віслицького статуту.

• Петрашко Ланевич Мильський — дідич Мильська, маршалок земський великого князя Свидригайла в 1446, отримав Межиріч (Острозький повіт), Михалківці та Пруси (Луцький), Кисилин, Твердині, Вербаїв та ін.
  • Ванько (Васько)
    • Кирдій Васькович, у 1488 році мав суперечку з луцьким пріором

• Кирдій Ванькович, у 1499 році названий луцьким зем'янином, дружина — Людмила
  • Михайло, не мав нащадків, Сінне чи Сінно (пол. Sienno) записав князю Іллі Острозькому
  • Петро — королівський дворянин (1530), староста пінський та городецький (1544), клецький (1546), королівський маршалок (1555), у 1562 р. написав заповіт (Op. Łuck. 2035, 2036 i 2037)[3][4]
    • Олізар — королівський маршалок, дружина — княжна Ганна Юріївна Гольшанська
      • Юрій, його дружиною мала бути Теодора Чаплич
    • Іван, дружина — Магдалена
    • Марина — дружина Януша Крупського (вдова в 1570 р.)[3], Романа Гойського
  • Настася — дружина князя Андрія Козеки, вдова в 1568

• Григір (Грицько) Кирдій (Кердейович) — подільський староста[5]
  • Грицько (іноді Ян) на Поморянах — подільський воєвода, львівський каштелян і староста, староста теребовлянський, холмський; о. Каспер Несецький ТІ стверджував, що від нього пішли роди Гойських, Чапличів, Козинських, Дзюсів[6] (Джусів — за Бонецьким)
    • Іван (Ян), дружина — Ядвіга, донька Міхала з Золотників
    • Зиґмунт (Сиґізмунд) — теребовлянський староста
      • Ян (Саїд бей) — при хрещенні — Йоан; мусульманин, дипломат Османської імперії, внук Грицька Кердейовича
  • Іван (Януш) з Оринина ({{пом} }1449), кам'янецький підкоморій, дружині записав у 1439 році 450 гривень на Підбогородичах (нині - Струсів)
    • Сиґізмунд — кам'янецький підкоморій (згадка 1458)
      • Катерина, дружина Яна Фредра з Плешевичів, у 1472 році «квитувала» Бучацьких з 450 гривень, записаних на Коломиї
    • Грицько на Оринині (пом. перед 1486) — підстолій (згадка 1470), підкоморій кам'янецький
      • Андрій Желибор
      • Ян Дунай, разом з попереднім — дідичі Оринина, виставили Цебровського з маєтностей (Квасів, Красноставці);
        • Софія — донька Андрія чи Яна Дуная, чоловік — Петро Гинко з Уненя, кам'янецький підкоморій, шлюб 1518, успадкувала всю «фортуну» діда; її нащадками були Пясецькі, Яцимірські (Яцьмерські), Потоцькі, Карабчиївські, Венглинські, поділи її спадку та процеси через це в кам'янецькому суді тривали до початку 17 ст.
    • Ян (Януш)
    • Миколай (з Оринина і Нижбірка (пол. Niczborg), теребовлянський підстароста
      • Анна, вдова Якуба Вільчека з Довгого
      • Гелена, чоловік — Єжи Кобильський, зреклася ба́тьківщини в 1516 році на користь брата Зигмунта з Жукова (як королівський ложничий згаданий у 1505)
    • Станіслав — кам'янецький войський (згадка 1503)
      • Маргарита (Малґожата), дружина Героніма Рокоша
  • Дмитро зі Шпиколосів, Ремезівців, Урмані
    • Микола
    • Дмитро зі Шпиколосів (у 1454 році названий Дмитром Свинкою[7])
      • Мартин, у 1472 році потрапив під опіку стрийка
    • Катерина, дружина Якуба Клюса з Вижнян[8] (Солової[7])
    • Анна
    • Миколай, згаданий у 1446 році
    • Петро (Ремезівський (Шемешовський), чи Шпиколоський) — львівський підчаший (1470), дружина — Констанція
      • Яків (Шпиколоський)
      • Катерина, дружина Яна з Балучина
    • Ян (Кердей Урманський), дружина — Софія
  • Сигізмунд Кирдій — львівський хорунжий, у 1424 році перебував у Коломиї в почті великого князя Свидригайла
    • Михайло з Хотіня [lower-alpha 1] і Войнилова, дідич Микулинців, дружина — Анна Сенявська
      • Микола з Хотіня[9]

• NN — посол короля Казимира IV Ягайлона до Криму в 1472 році, де уклав угоду «братерства і союзного договору»[10]
• Іван (Ян) — теребовлянський староста
• Іван (Януш) Кердейович з Оринина — кам'янецький підкоморій, скальський староста[11]
• Зиґмунт — красноставський староста, 3-й чоловік Дороти — дочки Яна з Сенна й Олеська[12]
• Яків з Хотіня, дружина — Катерина[13]

Представники роду Кирдіїв були власниками Золочева (1423 року перейшов від Кердеїв до Яна Менжика з Домброви), Мельниці-Подільської, Коропця з 1461 р.

• Сиґізмунд з Оринина — кам'янецький підкоморій[14]
• Маргатита з Кирдіїв Струсь — дружина Якуба Струся.

• Ян Казимир — городненський маршалок, троцький каштелян[16]
• Владислав — городненський маршалок[17]

• Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 239, 246, 277, 598.
• Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. –  409 ст. Ст. 369. Ст. 141 - 148
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 39—46. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 507—509. (пол.)
• Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — 194 s. — S. 423—427. (пол.)

‎