Ів Мейєр
Ів Ф. Мейєр ( фр. Yves F. Meyer, фр.: [mɛjɛʁ]; 19 липня 1939) — французький математик, один із засновників теорії вейвлетів, лауреат премії Абеля за 2017 рік.
| Ів Мейєр | |
|---|---|
| Yves Meyer | |
 | |
| Народився |
19 липня 1939 (82 роки) Париж |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | математик, дослідник |
| Alma mater | Вища нормальна школа[1], Страсбурзький університет[2] і Туніський ліцей Карноd[1] |
| Галузь | математика |
| Заклад | Університет Париж IX[3], École normale supérieure Paris-Saclay[3], Національне військове училище[1], Страсбурзький університет[1], Університет Париж XI[1], Політехнічна школа[1], Паризький університет, Нантський університет[4] і Консерваторія мистецтв і ремесел |
| Вчителі | Jean-Pierre Kahaned |
| Відомі учні | Паскаль Ошерd[5], Jean-Paul Allouched, Guy Davidd, Pierre-Gilles Lemarié-Rieussetd, Patrik Anderssond[6], Michel Emsalemd[6], Gérard Bourdaudd[6] і Abderrafiaa Elkalayd[6] |
| Членство | Французька академія наук, Американське математичне товариство, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Інститут університетів Франціїd |
| Відомий завдяки: | вейвлети |
| Нагороди | |
 Ів Мейєр у Вікісховищі | |
Біографія
Ів Мейєр навчався в ліцеї Карно в Тунісі[7] і був першим на вступних екзаменах до Вищої нормальної школи в 1957[8]. Ступінь доктора філософії він отримав у 1966 під керівництвом Жана-П'єра Каана[9][10].
Працював викладачем колежу (1960–1963), асистентом професора в Страсбурзькому університеті (1960–1963), викладачем в Університеті Парі-Сюд (1966–1980), викладачем Політехнічної школи (1980–1986), викладачем в Універистеті Парі-Дофін (1985–1995), старшим науковим співробітником CNRS (1995–1999), викладачем у Вищій нормальній школі Парі-Сакле (1999–2003), з 2004 року він — професор-емерит.
2010 року він отримав премію Гауса за фундаментальний внесок у теорію чисел, теорію операторів та гармонічний аналіз, а також за ключову роль в розробці теорії вейвлетів[9] 2017 року він став лауреатом премії Абеля “за ключову роль у розробці математичної теорії вейвлетів”[11].
Публікації
- Meyer (Y.), Nombres de Pisot, Nombres de Salem et Analyse Harmonique, Springer-Verlag, 1970.
- Meyer (Y.), Algebraic numbers and harmonic analysis, North-Holland, 1972.
- Meyer (Y.), Ondelettes et Opérateurs, Hermann, 1990.
- Meyer (Y.), Wavelets and Operators, Cambridge University Press, 1992.[12]
Нагороди та почесті
- Член Паризької академії наук з 1993[13].
- Премія Гауса за 2010[9].
- Член Американського математичного товариства з 2012[14].
- Премія Абеля за 2017 рік[15].
Виноски
- http://images.math.cnrs.fr/Yves-Meyer-laureat-2010-du-prix.html
- http://www.sudoc.fr/01796475X
- http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb12239877c
- http://www.ouest-france.fr/pays-de-la-loire/nantes-44000/nantes-yves-meyer-ancien-prof-l-universite-obtient-le-prix-abel-5012173
- http://www.sudoc.fr/043887422
- Математична генеалогія — 1997.
- http://www.lyceecarnotdetunis.com
- Société de Mathématiques Appliquées et Industrielles : Yves Meyer.
- Carl Friedrich Gauss Prize – Yves Meyer. International Congress of Mathematicians 2010, Hyderabad, India. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 25 березня 2017.
- Yves F. Meyer(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
- The Abel Prize Laureate 2017. www.abelprize.no (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
- Chui, Charles K. (1996). Review: Wavelets and operators, by Yves Meyer; A friendly guide to wavelets, by Gerald Kaiser. Bull. Amer. Math. Soc. (N.S.) 33 (1): 131–134. doi:10.1090/s0273-0979-96-00635-0.
- Académie des Sciences : Yves Meyer. Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.
- List of Fellows of the American Mathematical Society, retrieved 4 February 2013.
- Abel Prize 2017: Yves Meyer wins 'maths Nobel' for work on wavelets. The Guardian. 21 березня 2017.
Зовнішті посилання
- Société Mathématiques de France : Лекція Іва Мейєра (2009)
- Ів Мейєр(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
- Премія Гауса 2010