Ігнатенко Ігор Павлович

І́гор Па́влович Ігна́тенко (нар. 17 листопада 1963(19631117) — 12 квітня 2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Ігор Ігнатенко
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 17 листопада 1963(1963-11-17)
Кам'янськ-Шахтинський
Смерть 12 квітня 2019(2019-04-12) (55 років)
Авдіївка
Псевдо «Батя», «Цум»
Військова служба
Роки служби 2014—2019
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1963 року у місті Каменськ-Шахтинський (Ростовська область, РРФСР). Мешкав у місті Василівка (Запорізька область). Його батько — росіянин, мама — українка; 1992-го Ігор переїхав в Україну та отримав громадянство. Займався фермерством, засновник та керівник Фермерського господарства «Кош». З 1992 року брав участь у відродженні традицій запорізького козацтва; курінний отаман Великолузького куреня Василівського району. У 2000-х роках був керівником Василівської міської організації політичної партії «Вперед, Україно!».

Активний учасник Революції Гідності. Пішов на фронт з Майдану — до батальйону НГУ «Донбас». З 2015 року служив у 37-му батальйоні «Запоріжжя». У червні 2018-го перейшов до 93-ї бригади; старший сержант, номер обслуги гранатометного взводу. Воював у Пісках, за Станицю Луганську, Гранітне, біля Авдіївки та шахти Бутівки.

12 квітня 2019 року надвечір противник відкрив вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї по ВОП позиції шахта «Бутівка» — з одночасним висуванням групи піхоти. Українські захисники заблокували терористів за кількасот метрів від своїх позицій; противник застосував міномети калібру 82 мм, близько 17:15 внаслідок вибуху однієї з мін старший сержант Ігор Ігнатенко зазнав поранення, не сумісні з життям.

18 квітня 2019-го похований у Василівці; уздовж шляху слідування поховального кортежу чергували василівчани з національними прапорами.

Без Ігоря лишилися дружина та двоє дорослих синів[2].

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]

Примітки
  1. У бою під Авдіївкою загинув гранатометник ЗСУ Ігор Ігнатенко
  2. На Запоріжжі на колінах попрощалися з загиблим під Авдіївкою бійцем
  3. Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 469/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.