Ростовська область
Росто́вська о́бласть (рос. Росто́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації в складі Південного федерального округу. Утворена 13 вересня 1937 року виділенням з Азово-Чорноморського краю.
Ростовська область | |||
---|---|---|---|
рос. Ростовская область | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Південний | ||
Адмін. центр | Ростов-на-Дону | ||
Глава | Vasily Golubevd | ||
Дата утворення | 13 вересня 1937 | ||
Оф. вебсайт | donland.ru | ||
Географія | |||
Координати | 47°52′ пн. ш. 41°11′ сх. д. | ||
Площа | 100 800 км² (35-а) | ||
• внутр. вод | 2,06 % | ||
Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
Населення | |||
Чисельність | 4 254 613 (01.01.2013) [1] (6-а) (2006) | ||
Густота | 42.2 осіб/км² | ||
Економіка | |||
Економ. район | Північно-Кавказький | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-ROS | ||
ЗКАТО | 60 | ||
Суб'єкта РФ | 61, 161 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
| |||
Ростовська область у Вікісховищі |
Область має кордон на заході з Україною, на сході межує з Волгоградською областю, на півночі — з Воронезькою, на півдні — з Краснодарським і Ставропольським краями, Республікою Калмикія.
Адміністративний центр — місто Ростов-на-Дону (населення понад 1 млн осіб), великий промисловий, культурний і науковий центр, річковий порт, важливий транспортний вузол, з 2002 столиця Південного федерального округу.
Географія
На території області тече одна з найбільших річок Європи — Дон (довжина 2 тисячі км), розташовано Цимлянське водосховище (об'єм 24 млрд м²). Судноплавні основні притоки Дону: річки Сіверський Донець і Манич.
Природа
- Докладніше дивіться Флора Ростовської області і Фауна Ростовської області.
Історія
13 вересня 1937 постановою ВЦВК Азово-Чорноморський край був розділений на Краснодарський край з центром у м. Краснодарі і Ростовську область з центром у м. Ростові-на-Дону.
Голови обласного виконавчого комітету Ростовської області
- Кольцов Федір Андрійович вересень — жовтень 1937
- Муравйов Петро Іванович жовтень 1937 — грудень 1938
- Руденко Леонід Георгійович грудень 1938 — січень 1940 (в.о.), січень 1940 — березень 1941
- Мотінов Матвій Васильович березень 1941 — квітень 1943
- Кіпаренко Іван Полікарпович квітень 1943 — грудень 1948
- Пастушенко Петро Микитович грудень 1948 — червень 1950
- Добринін Григорій Прокопович червень 1950 — січень 1952
- Гриценко Олександр Васильович січень 1952 — лютий 1954
- Федченко Іван Андрійович лютий 1954 — квітень 1955
- Басов Олександр Васильович квітень 1955 — липень 1960
- Пузиков Сергій Тимофійович липень — грудень 1960
- Замєтін Іван Ілліч грудень 1960 — грудень 1962
- Замєтін Іван Ілліч (сільський) грудень 1962 — грудень 1964
- Біткин Сергій Олексійович (промисловий) грудень 1962 — грудень 1964
- Бондаренко Іван Панасович 29 грудня 1964 — листопад 1966
- Мазовка Володимир Пилипович листопад 1966 — 25 вересня 1970
- Сабанєєв Станіслав Миколайович 25 вересня 1970 — 24 липня 1979
- Іваницький Микола Михайлович 24 липня 1979 — 15 жовтня 1984
- Володін Борис Михайлович 15 жовтня 1984 — 14 лютого 1986
- Пивоваров Микола Дмитрович 14 лютого 1986 — серпень 1989
- Іванченко Леонід Андрійович серпень 1989 — березень 1990
- Бородаєв Віктор Васильович 30 березня 1990 — 24 серпня 1991
Адміністративно-територіальний поділ
До складу Ростовської області входять 463 муніципальних утворення, у тому числі:
- 12 міських округів,
- 43 муніципальних райони; до складу муніципальних районів входять:
- 18 міських поселень,
- 390 сільських поселень[2].
Міські округи
№ п/п |
Міський округ | ЗКАТУ |
---|---|---|
1 | Ростов-на-Дону | 60 401 |
2 | Азов | 60 404 |
3 | Батайськ | 60 407 |
4 | Волгодонськ | 60 412 |
5 | Гуково | 60 415 |
6 | Донецьк | 60 417 |
7 | Звірево | 60 418 |
8 | Кам'янськ-Шахтинський | 60 419 |
9 | Новочеркаськ | 60 427 |
10 | Новошахтинськ | 60 430 |
11 | Таганрог | 60 437 |
12 | Шахти | 60 440 |
Муніципальні райони
№ п/п |
Муніципальний район |
ОКАТО | Адміністративний центр |
---|---|---|---|
1 | Азовський | 60 201 000 | місто Азов |
2 | Аксайський | 60 201 001 | місто Аксай |
3 | Багаєвський | 60 205 000 | станиця Багаєвська |
4 | Білокалитвинський | 60 206 000 | місто Біла Калитва |
5 | Боковський | 60 207 000 | станиця Боковська |
6 | Верхньодонський | 60 208 000 | станиця Казанська |
7 | Веселівський | 60 209 000 | селище Веселий |
8 | Волгодонський | 60 212 000 | станиця Романовська |
9 | Дубовський | 60 213 000 | село Дубовське |
10 | Єгорлицький | 60 215 000 | станиця Єгорлицька |
11 | Завітинський | 60 217 000 | село Завітне |
12 | Зерноградський | 60 218 000 | місто Зерноград |
13 | Зимовніківський | 60 219 000 | селище Зимовніки |
14 | Кагальницький | 60 222 000 | станиця Кагальницька |
15 | Кам'янський | 60 223 000 | смт Глибокий |
16 | Кашарський | 60 224 000 | слобода Кашари |
17 | Константиновський | 60 225 000 | місто Константиновськ |
18 | Красносулінський | 60 226 000 | місто Красний Сулін |
19 | Куйбишевський | 60 227 000 | село Куйбишево |
20 | Мартиновський | 60 230 000 | слобода Велика Мартиновка |
21 | Матвієво-Курганський | 60 231 000 | селище Матвієв Курган |
22 | Міллеровський | 60 232 000 | місто Міллерово |
23 | Мілютінський | 60 233 000 | станиця Мілютінська |
24 | Морозовський | 60 234 000 | місто Морозовськ |
25 | М'ясниковський | 60 235 000 | село Чалтир |
26 | Некліновський | 60 236 000 | село Покровське |
27 | Облівський | 60 240 000 | станиця Облівська |
28 | Октябрський | 60 241 000 | смт Каменоломні |
29 | Орловський | 60 242 000 | селище Орловський |
30 | Піщанокопський | 60 244 000 | село Піщанокопське |
31 | Пролетарський | 60 245 000 | місто Пролетарськ |
32 | Ремонтненський | 60 247 000 | село Ремонтне |
33 | Родіоново-Несветайський | 60 248 000 | слобода Родіоново-Несвітайська |
34 | Сальський | 60 250 000 | місто Сальськ |
35 | Семикаракорський | 60 251 000 | місто Семикаракорськ |
36 | Совєтський | 60 252 000 | станиця Совєтська |
37 | Тарасовський | 60 253 000 | селище Тарасовський |
38 | Тацинський | 60 254 000 | станиця Тацинська |
39 | Усть-Донецький | 60 255 000 | смт Усть-Донецький |
40 | Цілинський | 60 256 000 | селище Цілина |
41 | Цимлянський | 60 257 000 | місто Цимлянськ |
42 | Чертковський | 60 258 000 | селище Чертково |
43 | Шолоховський | 60 211 000 | станиця Вешенська |
Населення
Чисельність населення області за даними Росстату становить 4 254 613 чол. (2013). Щільність населення — 42,14 чол./км² (2013). Міське населення — 67,65% (2013).
Зміна чисельності населення
Все і міське населення (його частка) за даними всесоюзних і всеросійських переписів[3][4]:
Національний склад
Населення — 4334,4 тис. осіб (2005, 4404,0 тис. в 2002), щільність населення — 43,0 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 66,7 % (2005).
Більшість населення становлять росіяни (89,3%). Також у краї проживають українці, офіційна кількість яких залякуванням, Голодоморами, вивезенням в Сибір, пропагандою була штучно знижена до 2,7%, вірмени (2,5%, більшість у М'ясниковському районі й Ростові-на-Дону), а також представники багатьох інших народів.
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 31,19 %, росіян — 66,32 %
Народ | Чисельність, 2002, тис.[5] | Чисельність, 2010, тис.[6] |
---|---|---|
Росіяни i Козаки | 3 934,8 (89,3%) | 3 795,6 (90,3%) |
Вірмени | 110,0 (2,5%) | 110,7 (2,6%) |
Українці | 118,5 (2,7%) | 77,8 (1,9%) |
Турки | 28,3 (0,6%) | 35,9 (0,9%) |
Азербайджанці | 16,5 (0,4%) | 17,9 (0,4%) |
Цигани | 15,1 (0,34%) | 16,7 (0,4%) |
Білоруси | 26,6 (0,6%) | 16,5 (0,4%) |
Татари | 17,9 (0,4%) | 13,9 (0,3%) |
Чеченці | 15,4 (0,35%) | 11,4 (0,3%) |
Корейці | 11,7 (0,3%) | 11,6 (0,3%) |
Даргінці | 6,7 (0,15%) | 8,3 (0,2%) |
Грузини | 10,6 (0,2%) | 8,3 (0,2%) |
показані народи з чисельністю понад 3 000 осіб |
Національний склад по районам за 2010 рік:[7]
росіяни | вірмени | українці | турки | |
---|---|---|---|---|
м. Ростов-на-Дону | 90,1 | 3,9 | 1,5 | 0,0 |
м. Азов | 95,4 | 1,2 | 1,4 | 0,0 |
м. Батайськ | 90,6 | 2,5 | 1,5 | 0,1 |
м. Волгодонськ | 92,7 | 0,6 | 2,8 | 0,1 |
м. Гуково | 93,3 | 1,0 | 3,0 | 0,0 |
м. Донецьк | 93,9 | 0,4 | 3,4 | - |
м. Звірево | 92,4 | 1,4 | 2,1 | 0,0 |
м. Кам'янськ-Шахтинський | 94,8 | 0,9 | 1,7 | 0,0 |
м. Новочеркаськ | 93,8 | 1,6 | 1,7 | 0,0 |
м. Новошахтинськ | 94,7 | 0,8 | 1,6 | - |
м. Таганрог | 93,1 | 1,2 | 2,9 | 0,0 |
м. Шахти | 94,1 | 1,8 | 3,3 | 0,0 |
Азовський район | 89,6 | 2,1 | 1,4 | 1,6 |
Аксайський район | 89,6 | 2,9 | 1,8 | 0,1 |
Багаєвський район | 80,8 | 2,0 | 2,7 | 9,4 |
Білокалитвинський район | 94,7 | 0,9 | 1,7 | 0,0 |
Боковський район | 92,1 | 1,1 | 1,0 | - |
Верхньодонський район | 97,2 | 0,3 | 0,6 | - |
Веселівський район | 80,2 | 2,2 | 4,8 | 3,1 |
Волгодонський район | 76,1 | 0,8 | 5,0 | 10,8 |
Дубовський район | 78,9 | 2,0 | 1,5 | 0,3 |
Єгорлицький район | 80,6 | 8,5 | 1,7 | 4,1 |
Завітинський район | 80,4 | 0,4 | 1,0 | - |
Зерноградський район | 90,5 | 1,8 | 2,1 | 1,7 |
Зимновікінський район | 77,4 | 0,9 | 1,1 | 5,2 |
Кагальницький район | 90,4 | 3,9 | 1,4 | - |
Каменський район | 94,7 | 0,9 | 1,1 | 0,0 |
Кашарський район | 95,3 | 0,2 | 1,7 | 0,0 |
Костантиновський район | 92,9 | 1,6 | 1,5 | 0,4 |
Красносулінський район | 94,8 | 1,2 | 1,3 | 0,0 |
Куйбишевський район | 88,1 | 2,1 | 6,4 | 0,2 |
Мартиновський район | 66,0 | 1,3 | 3,3 | 21,5 |
Матвєєво-Курганський район | 89,6 | 3,0 | 2,9 | 0,0 |
Міллеровський район | 94,2 | 0,7 | 1,7 | 0,8 |
Мілютінський район | 93,5 | 0,4 | 1,8 | - |
Морозовський район | 88,9 | 1,5 | 2,2 | 1,2 |
М`ясниковський район | 39,3 | 56,4 | 1,6 | 0,0 |
Неклиновський район | 92,0 | 2,1 | 2,6 | 0,2 |
Обливський район | 88,9 | 0,8 | 1,1 | - |
Октябрський район | 93,0 | 1,8 | 1,4 | 0,2 |
Орловський район | 89,3 | 1,3 | 1,0 | 0,2 |
Піщанокопський район | 92,4 | 2,6 | 1,0 | 0,2 |
Пролетарський район | 85,3 | 0,9 | 1,2 | 1,7 |
Ремонтневський район | 77,9 | 0,4 | 1,2 | 0,0 |
Родіоново-Несветайський район | 89,7 | 4,0 | 2,0 | 0,6 |
Сальський район | 87,1 | 1,2 | 1,3 | 6,1 |
Семикаракорський район | 84,7 | 1,2 | 2,5 | 5,9 |
Совєтський район | 89,7 | 1,0 | 1,1 | - |
Тарасовський район | 93,1 | 1,0 | 2,8 | - |
Тацинський район | 92,7 | 1,1 | 1,5 | 0,0 |
Усть-Донецький район | 95,8 | 1,2 | 1,6 | 0,1 |
Цілинський район | 85,1 | 2,9 | 1,4 | 4,6 |
Цимлянський район | 91,4 | 0,9 | 1,9 | 0,5 |
Чертковський район | 92,6 | 0,8 | 4,0 | - |
Шолоховський район | 96,1 | 0,4 | 1,1 | 0,0 |
Ростовська область | 90,3 | 2,6 | 1,9 | 0,9 |
Населені пункти
Населені пункти з кількістю мешканців понад 15 тисяч (перепис 2013)[8] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Економіка
У підсумковому рейтингу соціально-економічного розвитку мінекономрозвитку Російської Федерації Ростовська область займає 39 місце. Регіон перемістився на 8 позицій вгору в порівнянні з минулим роком.
За даними Ростовстату, за січень-листопада 2011 р. індекс виробництва в Ростовській області склав 109,4%, у той час як середній загальноросійський показник злегка перевищує 105%. 108,7% склав індекс виробництва обробного сектора. Показники обсягу введення багатоквартирного житлового будівництва збільшилися на 22% по відношенню до періоду січня-листопада 2010 року. За підсумками року в регіоні вироблено сільгосппродукції на 140 млрд рублів, індекс виробництва склав 111,5%.[9]
У 2011 році до 2010 року ВРП в області зріс на 7,2%. Індекс промвиробництва області в 2011 році склав 110,3% до попереднього.[10]
Ростовська область планує у 2012 році збільшити обсяг валового регіонального продукту в порівнянні з 2011 роком на 6,4%. У сфері сільського господарства область має намір досягти приросту валової продукції не менше ніж на 2,5%.[10]
Промисловість
На території області розвинені аграрна промисловість, харчово-переробна промисловість, важке й сільськогосподарське машинобудування, вугільна промисловість, автомобілебудування.
Мінеральна сировина включає групу паливно-енергетичних ресурсів, серед них — кам'яне вугілля Східного Донбасу, особливо антрацит, найкращий у світі по калорійності. Розробляються родовища нерудної сировини для металургії й виробництва будівельних матеріалів. Розвідані запаси газу оцінюються в 56,2 млрд м³. Лісовий фонд області незначний, представлено на 2,8 % території здебільшого лісами, що виконують водоохоронні й захисні функції.
Сільське господарство
Головне багатство області - її ґрунтові ресурси. У загальній структурі землі чорноземи становлять майже 65%.
Більше 60% валової продукції сільського господарства області виробляється у рослинництві. Першорядне значення в його структурі має зернове господарство, під яким зайнято близько половини посівних площ. Головна зернова культура - озима пшениця. Широко поширені посіви кукурудзи, рису, проса, гречки та інших круп'яних культур, сої.
Провідною технічною культурою є соняшник. На промисловій основі створено садівництво та виноградарство. Великі площі зайняті під овочівництво.
У тваринництві господарства області спеціалізуються по наступних напрямах - молочному і м'ясному скотарству, вівчарства, конярства та птахівництва.
Освіта
У Ростові-на-Дону
- Південний федеральний університет (ПФУ)
- Південний науковий центр РАН (ЮНЦ РАН)
- Ростовський державний медичний університет (РГМУ)
- Ростовська державна консерваторія ім. С.В. Рахманінова (РГК)
- Ростовський державний університет шляхів сполучення (РГУПС)
- Північно-Кавказький науковий центр вищої школи (СКНЦ ВШ)
- Російська академія народного господарства та державної служби при Президентові Російської Федерації (Південноросійський інститут-філія). Колишній СКАГС
- Донський державний технічний університет (ДДТУ)
- Ростовський державний будівельний університет (РГСУ)
- Ростовський державний економічний університет (РГЕУ)
- Ростовський юридичний інститут МВС Росії
- Ростовська державна академія сільськогосподарського машинобудування (РГАСМ)
- Ростовський військовий інститут Ракетних військ ім. гл. маршала артилерії Нєдєліна М. І.
- Ростовський юридичний інститут Російської правової академії міністерства юстиції Російської Федерації (Рюі РПА МЮ РФ)
- Ростовський соціально-економічний інститут
- Інститут Управління Бізнесу та Права (ІУБіП)
- Ростовське художнє училище ім. М. Б. Грекова
- Ростовське єпархіальне духовне училище
- Філія Морський державної академії ім. адмірала Ф. Ф. Ушакова
- Філія Московського державного університету технологій і управління ім. К. Г. Розумовського (Мгут)
В інших містах області
- Південно-Російський державний технічний університет (ЮРГТУ, Новочеркаськ)
- Новочеркаська державна меліоративна академія (НГМА, Новочеркаськ)
- Донський державний аграрний університет (ДонГАУ, Персіановка)
- Технологічний інститут ЮФУ у м. Таганрозі (ТТІ ПФУ, Таганрог)
- Таганрозький державний педагогічний інститут (ТГПИ, Таганрог)
- Таганрозький інститут управління та економіки (ТІУіЕ, Таганрог)
- Азово-Чорноморська державна аграрно-інженерна академія (АЧГАА, Зерноград)
- Південно-Російський державний університет економіки і сервісу (ЮРГУЕС, Шахти)
- Новочеркаський військовий інститут зв'язку (НВІС, Новочеркаськ)
- Північно-Кавказький філія московського технічного університету зв'язку та інформатики
- Зерноградська філія ПФУ (ЗФ ПФУ, Зерноград)
- Зерноградська філія Таганрозького державного педагогічного інституту (ЗФ ТГПИ, Зерноград)
- Матвєєва-Курганська філія Ростовського державного економічного університету "РІНХ" (Філія ГОУ ВПО РГЕУ «РІНХ» у п. Матвєєв Курган)
Філії
- Ростовський філія Московського державного університету технологій і управління
- Ростовський філія Російська Академія Правосуддя
- Ростовський філія Російського торгово-економічного університету
- Ростовський філія Московського державного технічного університету цивільної авіації
- Ростовський філія Санкт-Петербурзький державний університет культури і мистецтв
- Ростовський філія Російської митної академії
- Ростовський філія Московської Фінакадемії
- Волгодонський інженерно-технічний інститут (філія) Національного дослідницького ядерного університету «Московський інженерно-фізичний інститут» (МІФІ)
- Ростовський інститут кооперації Бєлгородський університет кооперації, економіки і права
Пам'ятки
З 2002 року в Ростовській області проходять єдині в країні перегони на тракторах «Бізон-Трек-Шоу». У унікальних змаганнях беруть участь механізатори сільгосппідприємств з Росії та зарубіжжя. За минуле час гонки на тракторах стали справжнім спортивним святом працівників сільського господарства.
Музеї
У Ростові-на-Дону
- Ростовський обласний музей краєзнавства
- Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв
- Музей сучасного образотворчого мистецтва на Дмитрівській
- Музей російсько-вірменської дружби
- Ростовський музей залізничної техніки
- Центр сучасного мистецтва «Тютюнова фабрика»
В інших містах області
- Археологічний музей-заповідник «Танаїс», Недвіговка
- Аксайський військово-історичний музей, Аксай
- Таганрозький військово-історичний музей
- Таганрозький художній музей
- Таганрозький музей авіаційної техніки
- Музей містобудування та побуту, Таганрог
- Музей «Будиночок А. П. Чехова », Таганрог
- Музей «Лавка Чехових», Таганрог
- Будинок Чайковського, Таганрог
- Палац імператора Олександра Першого, Таганрог
- Історико-Краєзнавчий музей (Палац Алфераки), Таганрог
- Новочеркаський музей історії донського козацтва
Примітки
- Ростовстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2013[недоступне посилання з липня 2019]
- Донской край. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 14 липня 2013.
- Переписи населения Российской империи, СССР, 15 новых независимых государств
- Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года
- Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2002 года. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 12 січня 2008.
- Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года
- Итоги::Ростовстат. rostov.gks.ru. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 5 травня 2016.
- Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов — районных центров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек по результатам переписи 2010 г. (рос.)
- Ростовская область оказалась на 39 месте в рейтинге минэкономразвития России
- РИА Новости — ЮГ — Экономика — Ростовская область планирует в 2012 году увеличить ВРП на 6,4 %[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
- Сайт адміністрації Ростовської області (рос.)
- Ростовська область на Відкритому порталі Півдня Росії (рос.)
- Інформаційно-пошуковий портал Ростовської області (рос.)
- Ростовська область на монетах ЦБ Росії (рос.)
- Ростовська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)
Воронезька область | Волгоградська область | |
Україна | Калмикія | |
Таганрозька затока | Краснодарський край Ставропольський край |
Калмикія |