Ігнатій з Ла Гардії

У 1569 році Санчо Бусто-де-Вільєгас, член Верховної Ради інквізиції, губернатор й архієпископ Толедо (згодом єпископ Авілп) написав, ґрунтуючись на судових документах, які зберігалися в судових архівах Вальядоліду, Relación autorizada дель martirio дель (Святий Інокентій: Мучеництво святого Інокентія), які були здані на зберігання в муніципальний архів мерії Ла-Гардії.

У 1583 році, брат Родріго де Єпес опубліковані La Historia де-ла-Muerte у Glorioso martirio дель Санто Inocente Дие llaman де La Guardia (“Історія смерті і славного мучеництво святий Інокентія з La Guardia”).

У 1720 році з'явилася ще одна агіографія в Мадриді, “La Historia дель Іносенте Трійці ель Санто Ніньйо де ла Гуардіа” (“Життєпис Інокентія, святої дитини з La Guardia”), праця Дієго Мартінес Абаді.

В 1785 році, сільський священик з La Guardia, Мартін Мартінес Морено, опублікував свою “Historia дель martirio ордена Св. Ніньйо де ла Гуардіа” (“Історія мучеництва святого немовляти з La Guardia”). У вище наведених творах розповідається, що деякі новонавернені в християнство євреї (марани), вирішили помститися іспанцям використовуючи засоби чаклунства (накликати на них чуму). Для магічного обряду вони потребували освячену в церкві облатку і серце невинної дитини. Алонсо Франко та Хуан Франко викрали хлопчика Ігнатія (сина Алонси де Pasamonte і Хуана ла Guindero), який знаходився біля дверей Пуерта-дель-Perdon (двері прощення) собору в Толедо. Доставивши його в La Guardia, там у Страсну П'ятницю, вони вчинили ритуальне вбивство.

Дитину, катуваши в терновому вінку розіп'яли, наслідуючи Страсті Ісуса Христа, а наприкінці вирвали з нього серце. У точний час смерті дитини, у його матері, яка була сліпою, відновився зір. Заховавши тіло, вбивці вкрали освячену облатку.

Беніто Гарсіа відправився в Самора, несучи освячену облатку і серце, щоб передати їх іншим одновірцям для вчинення магічного обряду, був зупинений в Авіла через яскраве світло, яке виходило з освяченої облатки, яку маранин сховав між сторінками молитовника.

Завдяки його визнанням, були виявлені й інші учасники злочину. Після мученицької смерті святого немовляти Ігнатія були численні чудесні зцілення людей.[2]

Освячена облатка зберігається в домініканському монастирі Св. Фоми в Авілі. Серце, чудесним чином зникло, як і тіло дитина, тому вважається що немовля Ігнатій воскрес так як Ісус Христос.

Був вівтар, тепер втрачений, в каплиці святого немовляти Ігнатія в La Guardia, яку Алонсо де Фонсека, архієпископ Толедо, наказав розписати зображеннями сцен викрадення, переслідування, бичування і розп'яття дитини, а також затримання й страту його вбивць. В центральній частині вівтаря було зображено розп'яття і виривання серця з дитини.

У Національному історичному архіві в Мадриді є живопис з другої половини 16 століття, що свідчить про давність культу святого немовляти Ігнатія з La Guardia.

Фреска Bayeu розп'яття святого немовляти Ігнатія з La Guardia в соборі Толедо.

Праця Родріго де Єпеса “Живий Образ Христа: Святе немовля Ігнатій з Ла Guardia” славиться реалізмом в зображенні страстей святого немовляти.

В одному з творів Г. Беккера “Ла-Роса-де Pasión” (“Роза страстей”). Єврейка на ім'я Сара вмирає при ритуалному вбивстві, дуже схожою смертю з мучеництвом святого немовляти Ігнатія з Ла Guardia, у якої коханий був християнин і їй протистоїть її батько Даниїл, через його ненависть до християн. Вона, бачачи підготовку до її вбивства, згадує страсті святого немовляти Ігнатія...

В 1492 році відбулося вигнання євреїв з Іспанії[3].

Був введеним закон про чистоту крові, що забороняв маранам ставати священиками і ченцями.