Ідеали Майдану

Ідеа́ли Майда́ну — широко вживаний термін, що використовується в аналітичних статтях, заявах окремих політиків та побутовій розмові для позначення сукупності цілей і прагнень громадян, що брали участь в акціях непокори («Помаранчевій революції») у листопаді-грудні 2004 року, що проходили головним чином на Майдані Незалежності у Києві та Майданах інших міст, звідки й назва.

2004 рік

Вивчення основних гасел Майдану, виступів лідерів Майдану, а також різних джерел (зокрема опитування на сайті "Майдан та Хартія цінностей Майдану від ГО «Пора») дозволяє віднести до таких ідеалів такі:

  • Свободу (в широкому сенсі, в тому числі — свобода самореалізації, свобода вибору, свобода слова. Гасло — «Свободу не спинити»)
  • Справедливість (Досягнення справедливості вбачалось через зміну системи влади, контрольованість влади та декриміналізацію гілок влади, а також прихід до влади «чесних», «моральних» людей. Гасла — «Бандитам тюрми», «Ні — брехні»)
  • Незалежність та соборність України (Гасло — «Схід і Захід разом». Підкреслювалось також важливість становлення політичної нації).
  • Поліпшення соціальних стандартів. (Безпосередньо таке гасло на Майдані не звучало, однак обіцянки «покращення життя» лідерами Помаранчевої революції займали чільне місце в їх промовах).

Такі ідеали були уособлені в лідерах Помаранчевої Революції, передусім — у В. Ющенка (Гасло — «Ющенко — Так!»), в той час, як головною причиною негараздів вважалася «злочинна влада», передусім тодішній Президент Л. Кучма та прем'єр В. Янукович (Гасла — «Кучму — Геть», «Зека на нари — тоді підем на пари» та ін.).

2005–2006 роки

Протягом наступних 2005- поч.2006 року, термін «ідеали Майдану» (а також просто «Майдан» у значенні спільного окреслення подій кінця 2004 року) міцно укорінився в українському політичному дискурсі. Згідно з аналізом, проведеним С. Хоменко[недоступне посилання з червня 2019], вживання терміну «Майдан» проходить три етапи:

З січня 2005, включав в себе:

  • Принципово новий стиль ведення політики, прозорість влади
  • Зміна облич у владі та пов'язане з нею покарання конкретних представників «злочинної влади», в тому числі фальсифікаторів виборів-2004.
  • Підвищення рівня життя людей.
  • Європейську інтеграцію України

З червня-липня 2005, після підсумків 100 днів роботи влади:

  • збільшення соціальних виплат
  • успішні зусилля влади щодо реприватизації «незаконно куплених» за часів минулого режиму підприємств, у першу чергу металургійного комбінату «Криворіжсталь».
  • З'являється також ідеологема «партія, народжена на Майдані» стосовно НСНУ

У цей період дещо змінюється картина уособлення «ідеалів Майдану» (див. наприклад )

Кінець 2005 — 2006 рік переважає в контексті «Зради ідеалів Майдану», переважно так

  • Порушення єдності «Помаранчевої команди»
  • «Не зрадь Майдан» — агітаційне гасло Блоку «Наша Україна».
  • Стосунки з Партією Регіонів та іншими силами, що підтримували В. Януковича, в тому числі підписання «Меморандуму», та подання В.Ющенком кандидатури В. Януковича на посаду Прем'єр-Міністра

У суспільній думці попередні «уособлення» часто стають «зрадниками» Майдану (див. наприклад )

«Розчарування» в ідеалах Майдану

Наприкінці 2005–2006 році термін «Ідеали Майдану» широко вживається у контексті розчарування, зневіри тощо. Таке вживання ідеологеми пов'язане з тим, що значна частина обіцянок лідерів «Помаранчевої революції», зокрема стосовно боротьби з криміналітетом та підвищення соціальних стандартів залишились не здійсненими.

У той же час, оскільки «ідеали Майдану» — тобто прагнення суспільства свободи, справедливості і т. д. більшою частиною не були реалізовані, термін «Розчарування в ідеалах Майдану» виглядає беззмістовним. Натомість мова, фактично, йде про розчарування в тих чи інших політичних силах та лідерах, що виявились неспроможними реалізувати дані обіцянки, або у зневірі у можливості досягнення ідеалів. На противагу настроям розчарування та зневіри в «ідеалах Майдану» ряд політичних сил та громадських організацій наголошують на необхідності подальшої боротьби за «гідне майбутнє».

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.