Майдан Незалежності

Майда́н Незале́жності (розм. Майда́н) — центральна площа Києва[2].

Майдан Незалежності
Київ
Майдан Незалежності, 2005
Майдан Незалежності, 2005
Район Шевченківський
Назва на честь проголошення незалежності України
Колишні назви
Козине болото,
Хрещатицька площа,
Думська площа,
Радянська площа,
площа Калініна,
майдан ім. 19-го вересня[1],
площа Жовтневої революції
Загальні відомості
Координати 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д.
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро  «Майдан Незалежності»,
 «Хрещатик» (250 м)
Автобуси А 24
Трамваї з 1892 до 1944 року 11, 12, 14, 16, 19 На Контрактовій площі
Тролейбуси Тр 6, 16, 18
Маршрутні таксі до 2014 року
Зупинки громадського транспорту «Майдан Незалежності» (Тр 6, 16, 18); «Майдан Незалежності» (А 24); «Вулиця Інститутська» (А 24)
Покриття асфальт, кам'яна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Будинок Федерації профспілок України
Архітектурні пам'ятки Лядська брама
Пам'ятники Монумент Незалежності
Поштові відділення Головпоштамт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11136
У проєкті OpenStreetMap r9287875
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Майдан Незалежності у Вікісховищі

Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.

Історія

До XX століття

Хрещатицький майдан (1860-ті роки)

До кінця X століття ця місцина, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до Верхнього міста.

На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.

У 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1850-х — кам'яні будинки. У 1869 році місцина дістала назву Хрещатицька площа. До 1871 року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

1851 року на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор Олександр Беретті; тепер на цьому місці будинок Федерації профспілок України).

1876 року, після спорудження Міської думи за проектом архітектора Олександра Шіле, (зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами), майдан дістав назву Думської.

XX століття

1912 року — поблизу майдану збудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петрові Столипіну (зруйнований 16 (29) березня 1917 року).

Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура міста, яку очолював Микола Щорс.

Березень 1919 року — площа отримала назву Радянська[3][4].

1922 рік — на майдані встановили пам'ятник Карлові Марксу (скульптор Йосип Чайков; у 1930-х роках демонтований).

1935 рік — Радянський майдан перейменували на майдан імені Калініна[5] (на відзнаку 60-річчя Михайла Калініна), у 1944 році[6] цю назву було підтверджено.

У 19411943 роках під час нацистської окупації майдан мав назви Думського та Майдану імені 19 вересня[7].

1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано на готель «Україна»).

17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині «Майдан Незалежності»)

1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року). Після реконструкції отримала назву площа Жовтневої революції, на честь Жовтневої революції 1917 року[8], назву площа Калініна дістала теперішня Михайлівська площа).

У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 чоловік.

У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке у подальшому отримало назву Революція на граніті.

XXI століття

Майдан Незалежності, 2015 рік.

Серпень 1991 року[9] — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Слід відзначити, що в побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990-го року, цю назву зафіксовано під час Революції на граніті в жовтні 1990 року[10].

2001 рік — проведена реконструкція майдану (встановлено ряд пам'ятників, зокрема, Монумент Незалежності, відкрито підземну крамницю «Глобус», зліквідовано великий фонтан — так звану «Рулетку»).

Узимку 20002001 рр. на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми».

2004 рік — майдан став центром Помаранчевої революції.

2010 рік — відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.

2013 рік 21 листопада, в 9-ту річницю Помаранчевої революції розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у Революцію Гідності, що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму Януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності.

18–20 лютого 2014 року на Майдані відбувалося силове протистояння, в результаті якого були значні жертви серед протестувальників, майдан був серйозно пошкоджений; окрім того, в ніч на 19 лютого був спалений Будинок профспілок України. Наметове містечко Євромайдану було розібране лише 9 серпня[11].

Особистості

У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.

В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.

Цікаві факти

Дуже часто в розмовній мові називається просто як Майдан, з великої літери[12].

Зображення

Панорама майдану

Панорама нічного майдану Незалежності


Див. також

Примітки

  1. http://oun-upa.org.ua/articles/occupation.html
  2. Кудрицький, 1982, с. 403–404..
  3. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  4. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. На відзнаку ювілею М. І. Калініна // Пролетарська правда. — 1935. — № 266 (4168). — 20 листопада. — С. 6.
  6. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  7. 19 вересня 1941 року, після 78 днів оборони, Київ був захоплений німецькими військами
  8. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1977 року № 1396 «Про найменування площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1739, арк. 246. Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.
  9. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3862, арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.
  10. 1213 Події 1990 року розбудили центр, тепер схід має відчути себе Україною, — експерт
  11. Рух Хрещатиком звільнили, намети розбирають — джерело
  12. Один із прикладів використання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.