Майдан Незалежності

Хрещатицький майдан (1860-ті роки)

До кінця X століття ця місцина, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до Верхнього міста.

На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.

У 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1850-х — кам'яні будинки. У 1869 році місцина дістала назву Хрещатицька площа. До 1871 року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

1851 року на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор Олександр Беретті; тепер на цьому місці будинок Федерації профспілок України).

1876 року, після спорудження Міської думи за проектом архітектора Олександра Шіле, (зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами), майдан дістав назву Думської.

1912 року — поблизу майдану збудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петрові Столипіну (зруйнований 16 (29) березня 1917 року).

Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура міста, яку очолював Микола Щорс.

Березень 1919 року — площа отримала назву Радянська[3][4].

1922 рік — на майдані встановили пам'ятник Карлові Марксу (скульптор Йосип Чайков; у 1930-х роках демонтований).

1935 рік — Радянський майдан перейменували на майдан імені Калініна[5] (на відзнаку 60-річчя Михайла Калініна), у 1944 році[6] цю назву було підтверджено.

У 1941–1943 роках під час нацистської окупації майдан мав назви Думського та Майдану імені 19 вересня[7].

1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано на готель «Україна»).

17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності»)

1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року). Після реконструкції отримала назву площа Жовтневої революції, на честь Жовтневої революції 1917 року[8], назву площа Калініна дістала теперішня Михайлівська площа).

У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 чоловік.

У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке у подальшому отримало назву Революція на граніті.

Майдан Незалежності, 2015 рік.

Серпень 1991 року[9] — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Слід відзначити, що в побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990-го року, цю назву зафіксовано під час Революції на граніті в жовтні 1990 року[10].

2001 рік — проведена реконструкція майдану (встановлено ряд пам'ятників, зокрема, Монумент Незалежності, відкрито підземну крамницю «Глобус», зліквідовано великий фонтан — так звану «Рулетку»).

Узимку 2000–2001 рр. на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми».

2004 рік — майдан став центром Помаранчевої революції.

2010 рік — відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.

2013 рік — 21 листопада, в 9-ту річницю Помаранчевої революції розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у Революцію Гідності, що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму Януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності.

18–20 лютого 2014 року на Майдані відбувалося силове протистояння, в результаті якого були значні жертви серед протестувальників, майдан був серйозно пошкоджений; окрім того, в ніч на 19 лютого був спалений Будинок профспілок України. Наметове містечко Євромайдану було розібране лише 9 серпня[11].