Ідзанамі
Ідзанамі (яп. イザナミ),— в сінтоїзмі богиня творіння й смерті, народжена вслід за першим поколінням небесних богів, дружина бога Ідзанаґі. До її відходу в царство мерців носила титул Ідзанамі-но мікото (букв. «високе божество»), після цього та розторження шлюбу з Ідзанаґі — Ідзанамі-но камі («богиня», «дух»).
Ідзанаґі та Ідзанамі
Ідзанаґі зі своєю сестрою Ідзанамі стояли на небесному ширяючому мості та дивилися вниз, питаючи один одного, чи є під ними земля. Щоб дізнатися це, вони опустили зроблений з коштовного каміння спис та виявили океан. Коли вони підняли спис, вода, котра стекла з нього, затверділа та обернулася на острів Оногородзіма (сам собою затверділий острів).
Тоді вони спустилися на той острів та встановили разом стовб на острові,Ідзанамі пішла навколо того стовба в одну сторону, Ідзанаґі — в іншу. Коли вони зустрілися, Ідзанамі сказана: «Як чудово. Я зустріла чарівного юнака». Однак, ця фраза розлютила Ідзанаґі, котрий сказав, що так як він чоловік, то за правом саме він повинен говорити першим, і запропонував обійти стовб ще раз. Коли вони знов зустрілися, він першим сказав: «Як чудово. Я зустрів чарівну дівчину», після чого вони оженелися.
Коли Ідзанамі створювала острови, моря, ріки, дерева, трави, вони разом з Ідзанаґі думала, що треба створити когось, хто міг би стати правителем всесвіту. Тоді народилася богиня Сонця Аматерасу. Другою дитиною Ідзанаґі та Ідзанамі був бог Місяця Цукуйомі, третьою — Сусаноо (поривчастий бог-чоловік). По іншій версії Аматерасу, Сусаноо та Цукуйомі були народжені з голови Ідзанаґі після відходу Ідзанамі в країну померлих Йомі.
Після народження бога-духа вогню Кагуцуті, Ідзанамі ослабнула та сильно захворіла. Дізнавшийся по це Ідзанаґі впав на коліна й плакав, але його печаль не могла їй допомогти, і вона віддалилася до країни Йомі, де царила вічна темрява.
Однак, Ідзанаґі не міг без неї жити і незабаром вирушив слідом за Ідзанаґі. Коли він її знайшов, вона сказала, що Ідзанаґі прийшов занадто пізно, й попросила його не дивитися на неї. Однак, він не виконав цього прохання та запалив вогонь. Тоді замість жінки він побачив спливаючу гноєм тварюку, поряд з якою сиділи вісім втілень бога грому, а на нього втупилося втілення вогню, землі й гір.
Ідзанамі сильно розсердилася на Ідзанаґі та послала за ним вісім потворних жінок країни Йомі. Він дістав меча, біг від них. В один момент він кинув на бігу головну пов'язку, і коли вона перетворилася на гроно винограду, вісім потворних жінок зупинилися та стали його їсти. Тоді Ідзанамі сама кинулася наздоганяти Ідзанаґі. Однак, к тому часу, Ідзанаґі вже дістався кордону між країною Йомі та останнім світом та загородив прохід між ними великою скелею. В той момент він відчув присутність Ідзанамі по іншу сторону скелі і запропонував їй розторгнути їх союз. Ідзанамі відповіла, що в такому випадку вони придушить усіх людей за один день, але Ідзанаґі відповів їй тим, що ладен створити в день тисячу п'ятьсот будинків для рожениць.
Після свого повернення з країни Йомі, Ідзанаґі зробив численні обмивання, тим самим породив ще ряд богів.
Згідно з «Ніхонгі», після того, як божественне призначення Ідзанаґі було виконане, він зробив житло Темряви на острові Ахадзі, де й пребуває досі в тиші й таємниці.
Посилання
- Японські боги Ідзанакі і Ідзанамі. Японська міфологія. web.archive.org. 28 жовтня 2020. Процитовано 10 лютого 2021.