Ідіотія

Ідіоті́я[1](від грец. ἰδιωτεία (idioteia) — «невігластво»[2]) — найглибший ступінь розумової відсталості, що характеризується майже повною відсутністю мови і мислення.

Ознаки

Рівень IQ нижче 20. Хворі, які страждають ідіотією, не можуть ходити, у них порушена будова внутрішніх органів. Ідіотам недоступна осмислена діяльність. Мова не розвивається. Ідіоти вимовляють лише окремі нечленороздільні звуки і слова, часто не розуміють мови довколишніх, не відрізняють родичів від сторонніх. Вони не здатні до самостійного життя: не володіють елементарними навичками самообслуговування, не можуть самостійно їсти, іноді навіть не пережовують їжу, неохайні, потребують постійного догляду і нагляду. Мислення не розвивається, реакція на оточення різко знижена. Емоційне життя вичерпується примітивними реакціями задоволення і невдоволення. В одних переважають спалахи невмотивованого гніву, в інших — млявість і байдужість до всього навколишнього. Такі діти не піддаються навчанню і традиційно перебувають (за згодою батьків) у спеціальних установах (дитячих будинках для глибоко розумово відсталих).

Див. також

Примітки
  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 12.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 262.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.