Гнів

Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього; злісний стан душі, почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування.

Джотто. Гнів. Капелла Скровені, м. Падуя, Італія

Частина серії статей про
Емоції
Афект Класифікація У тварин Емоційний інтелект Настрій Регуляція Міжособистісне Дисрегуляція Валентність
Емоції Апатія Бажання Вдячність Веселість Відраза Відчай Віра Ворожість Гнів Горе Шок Депресія Диво Довіра Докора Допитливість Ейфорія Екстаз Емпатія Ентузіазм Жадібність Жалість (до себе) Жах Задоволення Задоволення Заздрість Збентеження Збудження Здивування Зневага Кривда Лагідність Любов Лють Мужність Надія Недовіра Ненависть Ніжність Ностальгія Нудьга Обурення Паніка Передчуття Прийняття Приниження Пристрасть Провина Радість Ревнощі Роздратування Розчарування Самотність Смуток Сором Сором'язливість Неприйняття Соціальний зв'язок Спантеличеність Страждання Страх Смуток Сумнів Тривога Журба Турбота Упевненість Фрустрація Хтивість Цікавість Щастя

Буває чотири види гніву:

• гнів, який палає всередині. Таким гнівом називається не тільки прихована злість, що не виявляється у словах та вчинках, — це постійний стан душі, який не обов'язково має бути спрямованим на якийсь визначений об'єкт. Образа — це також внутрішній гнів;
• гнів, що виявляється у словах та вчинках. У будь-якому грубому, неввічливому, позбавленому лагідності і любові слові проявляється наш гнів. Найпоширенішою формою такого гніву є спалахи люті;
• гнів, який горить протягом довгого часу, або злопам'ятність.
• Гнів який горить полум'ям помсти, та контролює людину. В цей час посилюються: сила, витривалість, швидкість, а можливо, навіть регенерація. В кров виділяются гормони які впливають на рішення людини та її поведінку. Також є крайня форма гніву яка підвладна тільки майстрам, це — лють.

Гнів у будь-якому вигляді — це дуже небезпечна пристрасть, оскільки веде до чоловіковбивства.