Ізет Сарайлич

Сарайлич народився у Добої у березні 1930 року. Його мати, якій на той час не було і вісімнадцяти років, вийшла заміж за працівника залізниці через її «захоплення робочою формою», яка на той час вважалася «ознакою статусу», як сам письменник згодом відзначив. Дитинство Сарайлич провів у Требіньє та Дубровнику, до Сараєва переїхав 1945 року, де й залишився на все своє життя.

У Сараєві майбутній письменник відвідував хлопчачу гімназію, а у югославське письменницьке коло увійшов у віці 19 років зі збіркою «U susretu» («На зустрічі»). Закінчив філософський факультет Сараєвського університету зі спеціалізацією в галузі філософії та компаративного літературознавства. Працював журналістом у роки навчання в університеті.

Після закінчення факультету Сарайлич здобув посаду професора на філософському факультеті, на якій залишався до кінця життя. Був членом Академії наук та мистецтв Боснії і Герцеговини, Товариства письменників Боснії і Герцеговини, асоціації інтелектуалів «Krug 99» («Круг 99»). Разом із Хусейном Тахміщичем, Ахметом Хромаджичем, Велимиром Мілошевичем та Владіміром Черкезом заснував 1962 року міжнародний книжковий фестиваль «Дні поезії в Сараєві».

Опублікував понад 30 поетичних збірок, деякі з яких перекладено п'ятнадцятьма мовами, а також численні мемуари, політичні статті та переклади.

Рукопис Сарайлича «Військовий журнал Сараєва», написаний протягом перших тижнів облоги Сараєва, був опублікований 1993 року в Словенії. За словами Сарайлича, «це єдина збірка, про яку я можу сказати, що я дуже хотів би не писати її».

Існують відомості, що Сарайлич вважав себе людиною, що «належить до 20 століття.» Коли почалося 21 століття, він підписував роки як «1999+1», «1999+2», тощо.[3]

Помер у Сараєві 2002 року, у віці 72 років.

• Izet Sarajlić on ezgeta.com