Ізолейцин
Ізолейцин — одна з амінокислот, L-ізомер якої входить до складу білків. Неполярна амінокислота. Кодується трьома кодонами (AUU, AUC та AUA).
Ізолейцин | |
---|---|
Ідентифікатори | |
Абревіатури | Ile, I |
Номер CAS | 73-32-5 |
PubChem | 791 |
Номер EINECS | 200-798-2 |
DrugBank | 00167 |
KEGG | D00065 і C00407 |
ChEBI | 17191 |
SMILES |
CC[C@H](C)[C@H](N)C(O)=O |
InChI |
InChI=1S/C6H13NO2/c1-3-4(2)5(7)6(8)9/h4-5H,3,7H2,1-2H3,(H,8,9)/t4-,5-/m0/s1 |
Номер Бельштейна | 1721792 |
Номер Гмеліна | 486381 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C6H13NO2 |
Молярна маса | 131,17 |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Перетворення в організмі
Ізолейцин — незамінна амінокислота (не синтезується в організмі людини).
|
L-Ізолейцин (2S,3S) & D-Ізолейцин (2R,3R) |
|
L-allo-Ізолейцин (2S,3R) & D-allo-Ізолейцин (2R,3S) |
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.