Іккю Содзюн
Іккю Содзюн (1 лютого 1394 — 12 грудня 1481) — японський чернець, поет, художник, каліграф, майстер чайної церемонії та театру Но. Представник культури Кітаяма періоду Муроматі.
| Іккю Содзюн | |
|---|---|
| яп. 一休宗純 | |
 | |
| Народився |
1 лютого 1394 Кіото, Японія |
| Помер |
12 грудня 1481 (87 років) Кьо-Танабе, преф. Кіото, Японія ·малярія |
| Країна | Сьоґунат Муроматі |
| Діяльність | Бгікшу, поет, каліграф |
| Галузь | філософія |
| Знання мов | японська[1] |
| Посада | абат |
| Конфесія | буддизм |
| Батько | Імператор Ґо-Комацу |
| Мати | Q106725590? або Q106728741? |
| Брати, сестри | Імператор Сьоко і Ogawa no miyad |
| |
Короткі відомості
Іккю Содзюн народився 1394 року на околиці столиці Кіото, в місцевості Саґа. Його батьком був Імператор Ґо-Комацу, а матір'ю — Ійо-но цубоне, пані з Ійо, яка, ймовірно, з роду Кусунокі. 1399 року Іккю віддали до Анкокудзі, одного пристоличних монастирів секти Ріндзай-сю.
Іккю також відомий як «Божевільна хмара». Його розуміння буддизму відрізнялося від звичного. Він також багато подорожував, спілкувався з простими людьми, малював і писав чудові вірші, та найцікавішими є перекази про його життя.
Кістки статуетки Будди
Якось Іккюу спинився у храмі. Ніч була дуже холодна, а у храмі було 3 дерев'яні статуетки Будди, тож він спалив одного Будду, аби зігрітися. Монах, який завідував храмом, прокинувся і помітив, що щось відбувається, тож він звівся, аби поглянути, що робить Іккюу.
Будда палав, і Іккюу сидів, зігріваючи долоні біля багаття.
І Іккюу розсміявся у відповідь:
— Що ти таке робиш? — розлютився монах. — Ти божевільний? Я ж думав, ти буддист, тому й дозволив тобі лишитися у храмі. А ти вдався до найбільшого святотатства!
На що Іккюу мовив:
— Але ж Будда всередині мене дуже змерз. Тож у мене був вибір: або пожертвувати живим Буддою заради дерев'яного, або дерев'яним — заради живого. І я зробив вибір на користь живого.
Однак монах був таким розлюченим, що зовсім не чув його. Він закричав:
— Ти божевільний! Забирайся звідси негайно! Ти спалив Будду.
Тоді Іккюу став ворушити палаючого Будду палицею. Лишився тільки сам попіл, бо вогонь майже знищив статуетку.
— Що ти робиш? — спитав монах.
— Намагаюся знайти кістки Будди, — відповів Іккюу.
Тоді монах розсміявся і сказав:
— Ти або дурень, або божевільний. І абсолютно не сповна розуму! Звідки ж візьмуться кістки? Це всього лише дерев'яний Будда.
— Тоді принеси інших два. Ніч все ще дуже холодна, а до ранку досі далеко. Я не спалював Будду. Я спалив дерев'яну статуетку. А ти ще називав мене божевільним.[2]
Примітки
Література
- The Possible Impossibles of Ikkyu the Wise, I.G. Reynolds, 1971, Macrae Smith Company, Philadelphia, Trade SBN: 8255-3012-1.
- Wild Ways: Zen Poems of Ikkyu, translated by John Stevens, published by Shambhala, Boston, 1995.
- Crow with No Mouth, versions by Stephen Berg, published by Copper Canyon Press, WA, 2000. ISBN 1-55659-152-7.
- Ikkyû Sôjun: Gedichte von der Verrückten Wolke. Angkor Verlag, Frankfurt 2007, ISBN 3-936018-48-0
- Ikkyu and the Crazy Cloud Anthology, Sonja Arntzen, 1987, University of Tokyo Press, ISBN 0-86008-340-3
- Unraveling Zen's Red Thread: Ikkyu's Controversial Way, Dr. Jon Carter Covell und Abt Sobin Yamada, 1980, HollyM International, Elizabeth, New Jersey, ISBN 0-930878-19-1.
- Only Companion. Japanese Poems of Love and Longing, translated by Sam Hamill
- Stanford, James; Zen-Man Ikkyū; Ann Arbor 1981
- Штейнер Евген Семенович, Иккю Содзюн: творческая личность в контексте средневековой культуры // Москва: Наука, — 1987 (рос.)
- Штейнер Евген Семенович, Дзен-жизнь: Иккю и окрестности // СПб.: Петербугское Востоковедение, — 2006 (рос.)