Іларіон Печерський
Преподобний Іларіон схимник Печерський (? — бл. 1066 р., Київ) — православний святий, чернець Печерського монастиря. Преподобний Руської церкви. Пам'ять 10 вересня і 3 листопада.
Монастирська традиція вважає цього Іларіона ченцем, що жив за часів ігумена Феодосія (1062-1074) і був книгописцем, "дни и нощи писаше книги в келии у блаженнаго отца нашего Феодосия". У "Патерику Печерському" Іларіон про самого себе оповідає, як щоночі до нього приходили біси і, схопивши за волосся, починали тягнути. Не в силах терпіти такі страждання, він сказав про них ігуменові Феодосію і хотів перейти жити до іншої келії. Однак прп. Феодосій переконав його залишитися на тому ж місці й своїми молитвами заборонив бісам докучати Іларіону.
Згідно з іншою гіпотезою, за цим ім'ям ховається колишній митрополит Київський Іларіон (1051-1054), який не має у святцях архієрейського титулу тільки тому, що аж до пізнього середньовіччя угодники Дальніх печер були місцево шанованими й обставини їхнього церковного служіння забулися.
Мощі преподобного Іларіона спочивають у Дальніх печерах.
Дивіться теж
Джерела та посилання
- Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника[недоступне посилання з червня 2019] — ресурс використано за дозволом видавця.
- Патерик Києво-Печерський