Іллінці (Іванківський район)

Іллінці — село, розташоване за 30 км на захід від Чорнобиля понад галом р. Ілля. Знаходилось у Чорнобильському районі, нині це територія Іванківського району Київської області. У 1999 році зняте з обліку у зв'язку з відселенням мешканців[1].

Іллінці
Країна  Україна
Область Київська
Район/міськрада Іванківський
Рада Заліська сільська рада
Основні дані
Засноване до 1518
Населення 0
Географічні дані
Географічні координати 51°17′47″ пн. ш. 29°51′29″ сх. д.
Карта
Іллінці
Іллінці
Мапа

Одна з небагатьох хат у селі, де постійно мешкали самосели.

Іллінці згадані у листі[2] короля Речі Посполитої Сигізмунда I від 1518р., як селище, що вже змінило кілька поколінь власників.

Після Другого поділу Речі Посполитої Іллінці потрапили до Відомства державного майна, селяни були особисто вільними.

Кількість мешканців у 1783р (разом зі Стечанкою та Руднею Іллінецькою) — 716[3]. Приблизно на 1860р — 510, на 1900 - 1419[4], у 1972–1434 особи. Іллінецькій Сільській Раді були підпорядковані населені пункти Рудня-Іллінецька та Стара Красниця.[5]  У 1986р всі мешканці були відселені внаслідок аварії на ЧАЕС, але де-хто пізніше повернувся, як самосел. Станом на 2006 рік у селі проживало близько 40 осіб, Іллінці вважалися «столицею» самоселів. Станом на 2013 в Іллінцях залишилось лише двоє постійних мешканців. Під час пожеж 2015 року частина села згоріла і постійних мешканців не залишилось.

Надпис на хресті, котрий встановлений на місці, де стояла церква свідчить, що храм Різдва Богородиці був збудований в Іллінцях 1742 року, проте у Похилевича церква в Іллінцях не згадується. За свідченнями літніх людей церква була розібрана приблизно в 1964 році на матеріал для будівництва клубу.

В селі були середня школа, при школі був інтернат для дітей з сусідніх сіл; клуб, бібліотека. До середини 1930х діти вчилися по кількох хатах розкуркулених. У 2й половині 30х була збудована стара школа — великий довгий одноповерховий будинок. Школа в ньому пропрацювала до початку 1970х, поки для неї не побудовами нову двоповерхову цегляну будівлю. Будинок старої школи було через кілька років розібрано.

Джерела
  • Чорнобильський район
  • Архів Сангушків, т.3, с.175 (221)
  • Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971
  • Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005
  • Список населенных мест Киевской губернии. Київ. 1900

Примітки
  1. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 24 січня 2021.
  2. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. T.3 1432-1534 - Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa. www.wbc.poznan.pl (пол.). Процитовано 24 січня 2021.
  3. Похилевич (2005). Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся (українська). Біла Церква: О.В.Пшоновський. с. 111 (130). ISBN 966-8545-14-1.
  4. Київський губернський статистичний комітет (1900). Список населенных мест Киевской губернии (російська). Київ. с. 1170 (1251).
  5. Рудич Ф. М. (гол. редкол.) (1971). Історія міст і сіл Української РСР. Київська область (Українська). Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. с. 724.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.