Іліє Балач

Іліє Балач (рум. Ilie Balaci, 13 вересня 1956, Бістрец 21 жовтня 2018, Крайова) — румунський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Румунії (1981, 1982).

Іліє Балач
Іліє Балач
Особисті дані
Народження 13 вересня 1956(1956-09-13)
  Бістрец, Румунія
Смерть 21 жовтня 2018(2018-10-21) (62 роки)
  Крайова, Румунія
Поховання Кладовище Сіняскаd
Громадянство  Румунія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1965-1973 «Університатя» (Крайова)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1973–1984 «Університатя» (Крайова) 285 (76)
1985–1986 «Олт Скорнічешть» 30 (7)
1986–1988 «Динамо» (Бухарест) 32 (1)
1988–1989 «Пандурій»7(0)
1989–1990 «Дробета-Турну-Северин»10(5)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1974–1986 Румунія 65 (8)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1988–1989 «Пандурій»
1989–1990 «Дробета-Турну-Северин»
1990–1992 «Клуб Африкен»
1992–1994 «Олімпік» (Касабланка)
1994–1996 «Аль-Шабаб» (Дубай)
1996–1997 «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
1997–1998 «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
1998 «Університатя» (Крайова)
1998–2000 «Аль-Айн»
2000–2001 «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
2001 «Університатя» (Крайова)
2001–2002 «Аль-Садд»
2002–2003 «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
2003–2005 «Аль-Аглі» (Дубай)
2005–2006 «Аль-Арабі» (Доха)
2006 «Аль-Шабаб» (Дубай)
2009–2010 «Казма»
2011 «Раджа» (Касабланка)
2013 «Аль-Нахда»
2016 «Аль-Хіляль» (Омдурман)
2017–2018 «Ас-Сувайк»
Звання, нагороди
Нагороди

Орден «Meritul Sportiv»d

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

12 з 15 сезонів своєї кар'єри Балач провів у «Університаті» (Крайова), взявши участь у більш ніж 300 офіційних іграх за клуб, виграв сім національних трофеїв. Отримав прізвисько Minunea blondă (укр. Біле диво) і вважався одним з найкращих румунських футболістів свого часу[1][2]. Також грав за «Динамо» (Бухарест) та національну збірну Румунії.

По завершенні ігрової кар'єри тренер. Працював насамперед успішно у Перській затоці та Північній Африці, вигравши низку місцевих титулів.

Клубна кар'єра

Народився 13 вересня 1956 року в місті Бістрец. Вихованець футбольної школи клубу «Університатя» (Крайова). Він дебютував у першій команді в 1973 році, у віці 16 років, і виграв чемпіонський титул у своєму першому сезоні. Незабаром йому вдалося стати одним з наймолодших авторів голу в чемпіонатах Румунії. Балач провів 12 сезонів в «Університаті» і допоміг клубу виграти два чемпіонські титули поспіль у 1980 і 1981 роках. Він також чотири рази вигравав кубок Румунії — у 1977, 1978, 1981 і 1983 роках, а на міжнародній арені він допоміг команді вийти в півфінал Кубка УЄФА 1982/83. За цей час він був двічі визнаний футболістом року в Румунії у 1981 та 1982 роках.

У грудні 1982 року він підписав попередній контракт з італійським клубом «Мілан», але трансфер заблокувала румунська комуністична влада[3].

Іліє Балач під час виступів за збірну Румунії. 1970-ті роки.

1983 року Балач отримав дві важкі травми, після яких не зміг повернутись в основу клубу[4], тому восени 1984 року перейшов до складу середняка чемпіонату клубу «Олт Скорнічешті», де провів два сезони.

Перед сезоном 1986/87 він разом з колишнім товаришем по «Університаті» Родіоном Кеметару приєднався до «Динамо» (Бухарест) і провів у столичному клубі два сезони під керівництвом Мірчі Луческу[5]. Однак Балач не виграв жодного трофея у складі клубу і після чергової травми коліна завершив ігрову кар'єру на найвищому рівні, але виходив на поле у складі друголігових команд «Пандурій» та «Дробета-Турну-Северин», де був граючим тренером[6][7]. Всього у вищому румунському дивізіоні він зіграв 347 матчів, забивши 84 голи.

Виступи за збірну

23 березня 1974 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Румунії в товариському матчі проти Франції (0:1) у віці 17 років[8][9].

У 1982—1983 роках був капітаном національної збірної у відбірковому циклі до Євро-1984, але через травму не зміг зіграти у фінальній частині турніру[10].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у її формі 65 матчів, забивши 8 голів[8][11].

Кар'єра тренера

З 1991 року він тренував клуби в Північній Африці і на Близькому Сході, вигравши понад 22 національних і міжнародних трофеїв[12][13][14].

Спочатку у 1991 році він очолив туніський «Клуб Африкен», з яким виграв чемпіонат та Кубок Тунісу, а також Кубок африканських чемпіонів. Потім він тренував марокканський «Олімпік» (Касабланка), з яким двічі виграв арабський кубок володарів кубків. Потім він керував клубами з Близького Сходу: «Аль-Шабаб» (Дубай), «Аль-Наср» (Ер-Ріяд), «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд), «Аль-Айн» і «Аль-Садд», вигравши з цими командами чемпіонати і кубки ОАЕ, Саудівської Аравії і Катара відповідно[15][16].

У червні 2003 року він був призначений тренером «Аль-Аглі» (Дубай), з яким виграв Кубок президента ОАЕ, працював у клубі до січня 2005 року[17]. Потім він перейшов в катарський клуб «Аль-Арабі» (Доха) на сезон 2005/06, після чого повернувся в «Аль-Шабаб», але в цей раз нічого не виграв[18].

У серпні 2007 року Балач був найнятий на посаду генерального менеджера «Університаті» (Крайова), яку до цього двічі очолював як тренер у 1998 та 2001 роках.

22 липня 2009 року Іліє був призначений головним тренером кувейтського клубу «Казма». З цією командою він дійшов до чвертьфіналу Кубка АФК 2010 року[19].

11 липня 2011 року він повернувся в Марокко, підписавши контракт з «Раджою», але у вересні був звільнений через конфлікт щодо фінансів. У «Раджі» його змінив Бертран Маршан[20].

4 червня 2013 року Балач підписав контракт з новачком саудівської Прем'єр-ліги клубом «Аль-Нахда» і допоміг клубу уникнути вильоту[21]. У вересні 2013 року він був звільнений з посади тренера через невдалий початок нового сезону, клуб набрав всього одне очко в перших чотирьох матчах[22].

У квітні 2016 року обійняв посаду головного тренера в суданському клубі «Аль-Хіляль» (Омдурман)[23]. Балач був звільнений у вересні 2016 року, за три тури до кінця сезону, при цьому команда претендувала на чемпіонський титул. Балач заявив, що власники клубу не хотіли, щоб він увійшов в історію клубу як тренер, який привів команду до чемпіонства[24]. В підсумку вже без румунського спеціаліста команда все ж виграла трофей.

У липні 2017 року Балач був представлений як новий головний тренер оманського клубу «Ас-Сувайк». Незважаючи на те, що команда лідирувала в чемпіонаті з 38 очками в 15 іграх, Балач вирішив розірвати свій контракт в березні 2018 року, за 12 ігор до кінця сезону[25].

Титули і досягнення

Іліє Балач (праворуч) з партнером по збірній Ніколае Добриним.

Як гравця

«Університатя» (Крайова): 1973/74, 1979/80, 1980/81
«Університатя» (Крайова): 1976/77, 1977/78, 1980/81, 1982/83

Як тренера

«Клуб Африкен»
«Олімпік» (Касабланка)
  • Чемпіон Марокко (1): 1993/94
  • Володар Кубка Марокко (1): 1993
«Аль-Шабаб» (Дубай)
«Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
«Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
«Аль-Айн»
«Аль-Садд»
«Аль-Аглі» (Дубай)

Особисті

  • Футболіст року в Румунії: 1981, 1982

Особисте життя

Балач стверджував, що народився 8 вересня 1956 року, але його батьки офіційно зареєстрували його тільки 13 вересня[26]. У нього було дві дочки: старша Лорена була одружена з футболістом Ойгеном Тріке (розлучилися в 2015 році)[27], а молодша Ліана-Габріела, професійна тенісистка, одружена з тенісистом Адріаном Унгуром[28].

Смерть

Іліє Балач помер 21 жовтня 2018 року у віці 62 років, перебуваючи вдома в Крайові зі своєю матір'ю. Причиною смерті став інфаркт міокарда[29][30].

Примітки

  1. Ilie Balaci echipa națională (Romanian). Romanian Football Federation. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 18 березня 2011.
  2. Romania mourns Ilie Balaci. UEFA. 21 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  3. Comuniştii au blocat transferurile românilor. Adevărul (Romanian). 14 листопада 2011. Процитовано 16 грудня 2011.
  4. "Prințul" la 60 de ani » La mulți ani, Ilie Balaci! VIDEO + FOTO: 10 repere memorabile ale carierei "Marelui Blond": "Dacă mai jucam câțiva ani, nu se mai punea problema celui mai mare fotbalist român". GSP (рум.). Процитовано 24 липня 2021.
  5. Ilie Balaci a murit. Lumea fotbalului îl omagiază pe Ilie Balaci: "Odihneşte-te în pace, iubită legendă!".. A1.RO. Процитовано 21 жовтня 2018.
  6. Experienced Balaci on a mission to transform Al Suwaiq. www.the-afc.com. Процитовано 21 жовтня 2018.
  7. Antrenorul Ilie Balaci: exilat din fotbalul românesc, deschizător de drumuri în lumea arabă [Coach Ilie Balaci: exiled from Romanian football, pioneer in the Arab world] (Romanian). Fanatik.ro. 21 жовтня 2018. Процитовано 20 грудня 2020.
  8. Ilie Balaci. European Football. Процитовано 20 грудня 2020.
  9. France - Romania 1:0. European Football. Процитовано 20 грудня 2020.
  10. Ilie Balaci şi cea mai tristă noapte: cum a aflat că nu va juca la EURO 1984. "Nici nu mi s-a explicat". adevarul.ro (англ.). Процитовано 21 жовтня 2018.
  11. Ilie Balaci , International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 26 квітня 2009. Процитовано 19 березня 2010.
  12. Le Roumain Ilie Balaci à la tête du Raja de Casablanca. Aujourd'hui Le Maroc (French). 13 липня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 17 листопада 2011.
  13. Ilie Balaci a castigat Cupa Presedintelui. gardianul.ro (Romanian). 4 червня 2004. Процитовано 21 квітня 2010.
  14. Balaci tinteste inca un trofeu. Gazeta de Sud (Romanian). 23 квітня 2004. Процитовано 4 травня 2010.
  15. Ilie Balaci all set to sign with Al Ahli. gulfnews.com. 7 червня 2003. Процитовано 21 серпня 2010.
  16. Al Nasr, the Saudi vanguard. FIFA.com. 27 жовтня 2010. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  17. Meseria mea este de antrenor. Gazeta de Sud (Romanian). 20 січня 2005. Процитовано 25 вересня 2010.
  18. My players showed the right character. gulfnews.com. 4 жовтня 2006. Процитовано 27 лютого 2010.
  19. that's the spirit, beams Balaci. the-afc.com. 17 березня 2010. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 20 березня 2010.
  20. Marchand nouvel entraîneur. L'Équipe (French). 25 вересня 2011. Процитовано 26 вересня 2011.
  21. Ilie Balaci, new coach of Al Nahdha. stc-sports.com. 4 червня 2013. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  22. Un antrenor român a luat 800.000 $ pentru 1 punct!. Fanatik.ro (рум.). 26 вересня 2013. Процитовано 21 жовтня 2018.
  23. الهلال يتعاقد رسميا مع بلاتشي. Al-Hilal Omdurman (араб.). 20 квітня 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  24. "Minunea blondă", peripeţii în Sudan. Ajuns în Africa, Ilie Balaci a fost dat afară când se pregătea să câştige campionatul pentru a nu încasa prima de titlu. Reacţia fostului mare fotbalist. ProSport. Процитовано 21 жовтня 2018.
  25. Ilie Balaci s-a despărțit de Al-Suwaiq, deși era lider detașat în Oman. GSP (рум.). Процитовано 21 жовтня 2018.
  26. Ilie Balaci, antrenor şi fost fotbalist: 'La 10 ani jucam fotbal pe bani'. Adevărul (рум.). Процитовано 24 жовтня 2017.
  27. « Eugen Trică, sprijinul Lorenei, la înmormântarea lui Ilie Balaci. Cei doi au divorţat de trei ani!», spynews.ro, 23 October 2018
  28. Liana, fata cea mica a lui Ilie Balaci, duce mai departe traditia sportiva a familiei! [Liana, the little girl of Ilie Balaci, carries on the sporting tradition of the family!] (Romanian). wowbiz.ro. Процитовано 24 жовтня 2017.
  29. Zi neagră în Bănie: Ilie Balaci a decedat! [Black day in Bănie: Ilie Balaci passed away]. Gazeta de Sud (Romanian). Процитовано 21 жовтня 2018.
  30. Sute de oameni au venit să-i aducă un ultim omagiu lui Ilie Balaci, înainte de înmormântare. Digi Sport (Romanian). 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.