Імбецильність
Імбецильність (лат. imbecillus — слабкий) — середня стадія олігофренії — затримки психічного розвитку.[1]
| Імбецильність, помірна та важка розумова відсталість | |
|---|---|
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | F71-F72 |
| MeSH | D008607 |
Мова та інші психічні функції слаборозвинені. Імбецил не підлягає навчанню, непрацездатний, мова примітивна, аграматична, вони у змозі виголошувати нескладні фрази (словниковий запас 200–300 слів). На зміну обстановки дають неадекватну реакцію. Позбавлені ініціативи, інертні, наївні, легко розгублюються при зміні обстановки, потребують постійного нагляду і догляду, за несприятливого оточення поведінка може бути асоціальною.
Дуже часто імбецилу важко знайти будь-яку роботу. Але, з розвитком технологій, імбецили знаходять її у неважких галузях, промисловості, колл-центрах мікрофінансових організацій та ін.
Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.