Індекс людського розвитку
Індекс людського розвитку (ІЛР) (до 2013 року «Індекс розвитку людського потенціалу» (ІРЛП), англ. Human Development Index, HDI) — інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Він є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. Індекс публікується в рамках програми розвитку ООН в звітах про розвиток людського потенціалу і був розроблений в 1990 році групою економістів на чолі з пакистанцем Махбубом-уль-Хаком. Однак концептуальна структура індексу була створена завдяки роботі Амарт'я Сена. Індекс публікується ООН у щорічному звіті про розвиток людського потенціалу з 1990 року.
.png.webp)
0.800–1.000 (дуже високий)
0.700–0.799 (високий)
0.550–0.699 (середній) |
0.350–0.549 (низький)
Немає даних |
У деяких перекладах оригінального терміна Human Development Index (HDI) його також називають Індекс гуманітарного розвитку (ІГР).
При підрахунку ІЛР враховуються 3 види показників:
- Очікувана тривалість життя — оцінює довголіття.
- Рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання) та очікувана тривалість навчання.
- Рівень життя, оцінений через ВНД на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в доларах США.
Розроблена і науково обґрунтована узагальнена система показників, що характеризує кількісні та якісні характеристики соціально-економічної диференціації соціального розвитку, що включає:
- коефіцієнт диференціації індексу розвитку людського потенціалу, що характеризує ступінь відмінності в соціально-економічному розвитку аналізованих країн, регіонів усередині країни, соціальних груп;
- коефіцієнт диференціації індексу здоров'я (довголіття), що показує, наскільки стан здоров'я в одній країні, регіоні кращий, ніж в іншому;
- коефіцієнт диференціації індексу освіти. Такий показник визначає ступінь перевищення рівня освіти населення в одній країні (регіоні або іншому об'єкті дослідження) над рівнем освіти (грамотності) населення іншої країни;
- коефіцієнт диференціації індексу доходу, що визначає ступінь економічної диференціації аналізованих країн або регіонів;
- коефіцієнт диференціації індексу смертності, як показник відмінностей у стані здоров'я порівнюваних країн або регіонів;
- коефіцієнт диференціації рівня професійної освіти, що відображає відмінності в ступені охоплення навчанням другої і третьої ступені освіти в досліджуваних країнах або регіонах.
У 2010 році сімейство індикаторів, які вимірюють ІЛР, було розширено, а сам індекс піддався істотному коригуванню. На додаток до використовуваному ІЛР, який є зведеним показником, що спирається на середні статистичні дані і не враховує внутрішньої нерівності, були введені три нові індикатора: Індекс людського розвитку, скоригований з урахуванням соціально-економічної нерівності (ІЛРН), Індекс гендерної нерівності (ІГН) і індекс багатовимірної бідності (ІББ).
Залежно від значення ІЛР країни прийнято класифікувати за рівнем розвитку: дуже високий (42 країни), високий (43 країни), середній (42 країни) і низький (42 країни) рівень.
Топ 10 країн з найвищим ІЛР
Місце | Країна | ІЛР | ||
---|---|---|---|---|
Станом на 2016 |
Відносно торішнього звіту |
Станом на 2016 |
Різниця з попереднім періодом | |
1 | ▬ | ![]() | 0.949 | ▲ 0.001 |
2 | ▲ (1) | ![]() | 0.939 | ▲ 0.002 |
3 | ▬ | ![]() | 0.939 | ▲ 0.001 |
4 | ▬ | ![]() | 0.926 | ▲ 0.002 |
5 | ▲ (1) | ![]() | 0.925 | ▲ 0.002 |
5 | ▲ (6) | ![]() | 0.925 | ▲ 0.013 |
7 | ▼ (1) | ![]() | 0.924 | ▲ 0.001 |
8 | ▬ | ![]() | 0.923 | ▲ 0.003 |
9 | ▬ | ![]() | 0.921 | ▲ 0.002 |
10 | ▼ (1) | ![]() | 0.920 | ▲ 0.001 |
10 | ▲ (1) | ![]() | 0.920 | ▲ 0.002 |
Примітки
- Human Development Report 2020 The Next Frontier: Human Development and the Anthropocene. HDRO (Human Development Report Office) United Nations Development Programme. с. 343–346. Процитовано 15 грудня 2020.
Література
- В. Кривошеїн. Індекс людського розвитку // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.283 ISBN 978-966-611-818-2