Грамотність

Поширення грамотності вкрай нерівномірне як між різними верствами одного і того ж народу, так і між різними народами, воно залежить, по-перше, від географічних умов, в яких живе даний народ. Зовнішній вигляд поверхні, клімат, характер рослинності і фауни і взагалі географічні умови країни, що робить народ або кочівним, або хліборобським, створює умови то сприятливі, то несприятливі для поширення грамотності, а також впливає і на розвиток потреби в ній. Російський статист Василь Григор'єв у своєму дослідженні Іркутської губернії (1889 р.) показав, що найменше число грамотних і учнів зустрічається в тих місцевостях, де найрозвиненіше скотарство.

На розвиток грамотності діє і клімат, хоча вплив його проявляється вкрай різноманітно. Довгі зими і довгі вечори у Фінляндії, Швеції та Норвегії при відсутності польових робіт, за зауваженням Левассера, ймовірно, відбиваються сприятливо на розвитку грамотності, хоча зв'язок між кліматом і нею ще не розроблявся статистично.

Етнографічний склад населення також не залишається без впливу на розвиток грамотності, хоча цей вплив досить важко простежити і висловити цифрами, так як для порівняння необхідно брати дві народності за інших умов більш-менш однакових; між тим, у величезній більшості випадків при змішаному етнографічному складі одна будь-яка народність переважає і економічно, і політично, вчення йде мовою офіційно визнаному і т. д. На поширення грамотності може впливати різноплемінних склад населення. Відомі випадки, коли такий склад населення спонукав деякі уряди посилено піклуватися про пристрій шкіл як знаряддя асиміляції різних національностей, що входять до складу держави. В одних випадках, як, наприклад, в Пруссії за часів Фрідріха Великого, така політика дала деякі результати, але в інших вона відображається на розвитку грамотності негативно.

З іншого боку, різноплемінний склад ускладнює пристрій шкіл і тим перешкоджає поширенню грамотності. Характер рас також обумовлює собою розвиток грамотності. Мова народу, впливаючи на алфавіт, ускладнює чи полегшує вивчення грамоти. Так, порівняно слабке поширення грамоти в китайському народі значною мірою пояснюється труднощами вивчення її для маси. Здатність до засвоєння грамотності різними народами досі служить предметом суперечки між вченими. Правда, навряд чи можна сумніватися, що папуасам, наприклад, будь-яка наука, а в тому числі і грамота, дається з великими труднощами, ніж європейцеві, але значення вродженої здатності чи нездатності взагалі сильно перебільшується. Удавана несприйнятливість дикунів до навчання в значній мірі пояснюється не відсутністю здібностей, а їх іншим напрямком. Про здатність всіх рас до навчання свідчать багато дослідників.

Деякий вплив на поширення грамотності надавала релігія. Духовенство було першим упорядником шкіл і розповсюджувачем грамотності. Юдеї влаштовують школи при синагогах, мусульмани — при мечетях (медресе і мектеб).

Молодим католикам хоч і доводиться вчитися читати, щоб вивчати катехізис, але нерідко викладання релігії ведеться у них усно (проповідь і уроки священика, сповідь). На думку протестантизму, спілкування з Христом зобов'язує до безпосереднього ознайомлення віруючого з книгами святого Письма. Звідси вимога, щоб віруючі були грамотні. Протестант, який не знає грамоти, не допускається до причастя і конфірмації.

Насамперед метою реформації була боротьба за розвиток грамотності в народі, тоді як католицизм не тільки не заохочував розповсюдження грамотності в масі народу, а й прагнув залишити цю масу безграмотно, забороняючи переклад Біблії на рідну мову або навіть її читання. У Швейцарії кантони, які користуються одними й тими ж правами, природними багатствами, географічним положенням і т. д., помітно відрізняються один від одного за ступенем поширення грамотності в залежності від відмінності в релігії:% неписьменних вище в католицьких кантонах. У Богемії гуситський рух розповсюдив грамотність по селах і селах, але потім країна ця, придавлена ​​єзуїтами, скоро знову занурилася в невігластво.

У Камишинському повіті Саратовської губернії чотири волості з найбільшим% числом грамотних і учнів населені протестантами (лютеранами, реформатами і кальвіністами ; Сосновська волость — 76,5% грамотних і учнів чоловіків п. Усть-Кулалінская — 76,0%). На підставі досліджень земської статистики, сектанти за відсотком грамотних стоять вище православних. Наприклад, в Бузулукський повіті перше місце за грамотністю займають молокани . При однакових економічних і при більш важких юридичних умовах молокани села Максимівка мають — 19,4% грамотних, православні — 6,7%.

Залежність грамотності від економічних умов відносно легко піддається дослідженню. Якщо ці умови дуже важкі, то гонитва за хлібом не залишає стільки часу, скільки потрібно для навчання грамоти. Перед великою французькою революцією 1789 року бідність народу, безсумнівно, підтримувала його невігластво, яке, в свою чергу, впливало на його бідність.

Величезний вплив на розвиток грамотності мають такі фактори, як розподіл землеволодіння в країні, розподіл податків і податків, тощо Будь неправильність, всяка несправедливість в цьому відношенні, відбиваючись на збіднінні народу, негативно відбивається і на розвитку в ньому грамотності, і потрібні інші, більш могутні фактори впливу для компенсації даного впливу, щоб компенсувати шкоду, що заподіюється економічними факторами.