Інструмент

Інструме́нт (лат. instrumentum — знаряддя) — технологічне оснащення (знаряддя або пристрій), які в процесі праці безпосередньо стикаються з предметом праці з метою зміни чи контролю його форми, стану, властивостей тощо[1][2].

Сучасний набір інструментів

1) Розрізняють такі види знарядь:

• Різальний інструмент:
  • Металорізальний інструмент — загальна назва пристроїв, які використовуються для оброблення металів[3] та інших матеріалів вручну та на металорізальних верстатах: токарних, фрезерувальних, свердлувальних, стругальних, зубонарізних та інших. Найпоширенішими металорізальними інструментами є: токарні різці, фрези, свердла, мітчики, плашки, абразивний інструмент тощо.
  • Дереворізальний інструмент — різальний інструмент для оброблення деревини та деревних матеріалів[3].
• Слюсарно-складальний інструмент.
• Столярно-теслярський інструмент.
• Буровий інструмент — загальна назва механізмів і пристроїв, що застосовуються при бурінні шпурів, свердловин і ліквідації аварій, що виникають у свердловинах.
• Медичний інструмент — технічний пристрій, призначений для виконання профілактичних, діагностичних, лікувальних, дослідницьких маніпуляцій і процедур. Найчисельнішим по складу, серед медичних інструментів є хірургічний та стоматологічний інструментарій.
• Вимірювальний інструмент — засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації. Наприклад: штангенінструмент, мікрометричний інструмент тощо.
• та ін.

2) Вживається у розумінні сукупності таких знарядь.
3) Вживається переносному смислі — засіб, спосіб для досягнення чогось.

• Фінансові інструменти — цінні папери, валюта, грошові зобов'язання, страхові поліси, кредитні договори та інші види ринкового фінансового продукту.
  • Похідний фінансовий інструмент (похідний цінний папір, дериватив (англ. derivative)) — фінансовий контракт, або фінансовий інструмент цінність якого походить з ціни чогось іншого (основи).

4) Те саме, що музичний інструмент.