Інтервальне голодування

Інтервальне голодування (також переривчасте голодування) — широке поняття, що охоплює різноманітні розклади прийняття їжі, за яких періоди голодування (або зниженого споживання калорій) інтервально змінюються періодами харчування. При інтервальному голодуванні дозволяється вживання некалорійних (у деяких варіантах — низькокалорійних) напоїв, що відрізняє інтервальне голодування від строгого посту, який практикується в деяких релігіях.

Приклад розкладу інтервального голодування (eat — їж; fast — голодуй)

Існує три методи інтервального голодування, а саме: голодування з розвантажувальними днями, періодичне голодування та обмежене в часі харчування. Попри активне дослідження інтервального голодування в 21-му столітті, потенційне зниження ризику захворіти хворобами, пов'язаними з харчуванням, інтервальне голодування також називають тимчасовою модою.

Наукове підґрунтя для інтервального голодування ще є неповним та неостаточним. Американська серцева асоціація (АСА) стверджує, що інтервальне голодування може сприяти зниженню маси тіла, зниженню інсулінорезистентності та зниженню ризику кардіометаболічних хвороб, утім її довгострокова самопідтримність є нез'ясованою. Національний інститут старіння США не рекомендує інетрвальне голодування через невизначеність його ефективності та безпечності, зокрема для людей старшого віку.

Різні форми інтервального голодування існують у різних релігіях, як-от врата в індуїзмі, рамаданський піст в ісламі, Йом-Кіпур та інші пости в юдаїзмі, пісна неділя в церкві СОД та голодування в буддизмі.