Інтеркаляційна сполука

Інтеркаляційна сполука (рос. интеркаляционное соединение, англ. intercalation compound) — хімічна сполука, що утворюється в результатi оборотного включення, без ковалентного зв‘язування, молекулярних частинок певних реагентiв у мiжшаровий простiр кристалiчних речовин з шаруватим типом структури. Сполука-господар, тверда, може бути макромолекулярною, кристалічною або аморфною. Може бути молекулярними комплексами з частковим переносом заряду або перерозподiлом електронної густини мiж гостем (атомами металу або молекулами) і господарем (графiтом, глинами). При iнтеркаляцiї зберiгається цiлiснiсть кристалiчної структури господаря i лише збiльшуються мiжшарові вiддалi та параметри ґраток.