Іоанн I Цимісхій

Походив із знатного вірменського роду Куркуас (прізвисько Цимісхій вірменською означає «низького зросту»). Був небожем свого попередника Никифора II Фоки (його мати була донькою Барди Фоки Старшого, а батько, ім'я якого викликає дискусії, — вірогідно Романом, сином стратега Феофіла Куркуаса). замолоду відрізнявся великою силою, вправністю у військових виправах, звитягою та військовими здібностями. Допоміг Никифору Фоці у 963 році посісти імператорський трон.

970 року брав діяльну участь в загибелі імператора, відповідно до угоди зі своєю коханкою Феофано, дружиною Никифора. На вимогу патріарха Полієвкта Іоанн I покарав своїх прихильників, звинувативши винятково їх у вбивстві Никифора II, і видалив від двору Феофано. Щоб укріпити свою владу Іоанн оженився на Феодорі, дочці імператора Костянтина VII Багрянородного.

У серії кампаній проти вторгнення війська князя Святослава I на нижчому Дунаї в (970—971) він вигнав ворогів з Фракії, перетнув Стару Планину і обложив фортецю Доростол (зараз Силистра) на Дунаї. У декількох важко проведених битвах Іоанн Цимісхій завдав поразки Святославу. У результаті Візантія отримала східну Болгарію і Добруджу.

У 972 Іоанн I Цимісхій виступив проти імперії Аббасидів та їхніх васалів, почавши з вторгнення до Верхньої Месопотамії. Друга кампанія, в 975, була націлена на Сирію, де сили Іоанна узяли Дамаск, Кесарію, і Триполі, але не змогли взяти Єрусалим. Цимісхій помер раптово в 976 після поверненні зі своєї другої кампанії проти Аббасидів. Іоанну Цимісхію наслідував його племінник, Василій ІІ, номінальний співімператор з 960 року.

• Список Візантійських імператорів

• М. Ф. Котляр. Іоанн I Цимісхій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 526. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.

• Profile of Emperor John
• Coinage of Tzimiskes