Іонін Іван Дмитрович
Іва́н Дми́трович Іо́нін (28 січня 1895, Мещовський повіт, Калузька губернія, Російська імперія — 3 березня 1945, Москва, СРСР) — діяч радянської медичної науки, інфекціоніст, головний епідеміолог та інфекціоніст Червоної армії, генерал-майор медичної служби (1944), професор (1931). Заслужений діяч науки РРФСР (1940). Депутат, член Мандатної комісії Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1945).
Іонін Іван Дмитрович | |
---|---|
Народився |
28 січня 1895 Мещовський повіт, Калузька губернія, Російська імперія |
Помер |
3 березня 1945 (50 років) Москва, СРСР |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | лікар |
Галузь | інфекція |
Вчителі | Розенберг Микола Костянтиновичd |
Заклад | ДонНМУ |
Учасник | німецько-радянська війна |
Посада | депутат Верховної Ради УРСР |
Військове звання | генерал-майор |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
Біографія
Народився 1895 року в родині селян-бідняків у селі Рязанцево, нині Мещовський район, Калузька область, Росія. Початкову освіту здобув у сільській двокласній школі с. Рязанцево. У 1914 рроці закінчив учительську семінарію і почав вчителювати в сільській школі с. Щелканово Калузької губернії. У Червоній армії в 1919–1920 роках. Учасник Громадянської війни.
У 1920 році поступив на навчання в 1-й Ленінградський медичний інститут, по його закінченні 1925 року залишений для удосконалення при клініці інфекційних хвороб цього інституту, де пропрацював до 1928 року. У 1931 році набув звання професора і ступінь доктора медичних наук.
1935 року організував та очолив кафедру інфекційних хвороб в Донецькому (на той час — Сталінському) медичному інституті. У 1937–1938 роках — ректор Сталінського медичного інституту. У березні 1938 року йому присвоєно військове звання військлікаря 2-го рангу
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Горлівській сільській виборчій окрузі № 281 Сталінської області.
Член ВКП(б) з 1941 року.
З 1941 року — директор клініки інфекційних хвороб 2-го Московського медичного інституту. У серпні 1941 року призваний до лав Червоної армії і призначений головним епідеміологом та інфекціоністом Червоної армії з присвоєнням чергового військового звання військлікаря 1-го рангу, з січня 1943 року — полковник медичної служби.
З 25 травня 1944 року — генерал-майор медичної служби.
Помер від хвороби 21 лютого 1945 року. Похований на Введенському кладовищі в Москві.
Наукові праці
Автор понад 30 наукових праць. У 1942 році під його редакцією вийшов з друку «Довідник з інфекційних хвороб».
Нагороди
- Орден Червоної Зірки (18.09.1943)[1].
- Орден Вітчизняної війни І ступеня (03.08.1944)[2].
- медаль «За оборону Москви».
- Заслужений діяч науки РРФСР (1940).
Примітки
- Ионин Иван Дмитриевич. Награждение орденом Красной Звезды // Вебсайт «Память народа». (рос.)
- Ионин Иван Дмитриевич. Награждение орденом Отечественной войны І степени // Вебсайт «Память народа». (рос.)
Посилання
- Ионин Иван Дмитриевич // Вебсайт Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького. (рос.)
- Ионин Иван Дмитриевич // Генералы и адмиралы 1941–1945. (рос.)
Джерела
- Іонін Іван Дмитрович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 277.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 49.
- Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]. — 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
- Генерал-майор медицинской службы Иван Дмитриевич Ионин. (рос.)