Іраклі Гарібашвілі

Іраклі Гарібашвілі (груз. ირაკლი ღარიბაშვილი; нар. 28 червня 1982(19820628), Сігнагі, Кахеті, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський політичний діяч, колишній прем'єр-міністр Грузії (2013-2015). Колишній міністр внутрішніх справ Грузії (25 жовтня 2012 — 20 листопада 2013). З 22 лютого 2021 року прем'єр-міністр Грузії.[1]

Іраклі Гарібашвілі
ირაკლი ღარიბაშვილი
груз. ირაკლი ღარიბაშვილი
Іраклі Гарібашвілі
ირაკლი ღარიბაშვილი
Прем'єр-міністр Грузії
20 листопада 2013 — 23 грудня 2015
Президент Георгій Маргвелашвілі
Попередник Бідзіна Іванішвілі
Наступник Георгій Квірікашвілі
Прем'єр-міністр Грузії
На посаді з 22 лютого 2021
Президент Саломе Зурабішвілі
Попередник Мамука Бахтадзе
Народився 28 червня 1982(1982-06-28) (39 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Відомий як політик, бізнесмен, підприємець
Громадянство  СРСР→ Грузія
Національність грузин
Освіта Тбіліський державний університет, Університет Париж I Пантеон-Сорбонна і Паризький університет
Політична партія Грузинська мрія (з 2012).
Нагороди
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Освіта

У 2004 закінчив Тбіліський державний університет (міжнародне право і міжнародні відносини) та Університет Париж I Пантеон-Сорбонна. У 2005 році отримав ступінь магістра за спеціальністю міжнародні відносини в Тбіліському університеті.[2]

Початок кар'єри

У 2004—2005 роках працював менеджером в департаменті логістики «Карту Груп». У 2005—2008 роках — заступник директора департаменту логістики, помічник президента «Карту Груп» Б. Іванішвілі. З 2007 року по травень 2012 року — член наглядової ради «Карту Банк». До парламентських виборів у Грузії 2012 очолював благодійний фонд Іванішвілі «Карту».

Політична діяльність

У 2012 році після заснування прем'єр-міністром Грузії Іванішвілі політичного об'єднання «Грузинська мрія — Демократична Грузія» займався підготовкою партії до Парламентських виборів в Грузії, на яких політичне об'єднання перемогло, отримавши 85 місць в парламенті.[3]

25 жовтня 2012 новостворена парламентська більшість партії Грузинська мрія затвердила його міністром внутрішніх справ Грузії.

2 листопада 2013, представляючи Іраклі Гарібашвілі як кандидата на посаду прем'єр-міністра Грузії, чинний на ту мить прем'єр-міністр Іванішвілі заявив: «За один рік Гарібашвілі зумів перетворити грузинську поліцію в культурних поліцейських європейського типу. Тому не випадково, що цей пост передається саме Іраклію. Він цього заслуговує, я і члени моєї команди впевнені, що він стане гідним прем'єр-міністром».

23 грудня 2015 Гарібашвілі під час звернення у прямому ефірі телебачення зробив заяву про складання повноважень голови уряду[4].

У 2018—2019 роках Гарібашвілі був радником наглядової ради з управління регіональними проектами китайської компанії CEFC China Energy.

8 вересня 2019 року призначений міністром оборони в уряді Георгія Гахарії.

22 лютого 2021 року Парламент Грузії затвердив новий уряд на чолі з Іраклі Гарібашвілі.[1]

Нагороди
  • Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-грузинського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України[5]

Сім'я

Одружений, дружина Нунука Тамазашвілі[6] (нар. 1983), двоє синів — Ніколоз (нар. 2005) і Андріа (нар. 2010). Його тесть Тамаз Тамазашвілі, колишній генерал міліції, в період правління Саакашвілі був заарештований за звинуваченням у незаконному носінні та зберіганні зброї і вибухових речовин[7].

Примітки
  1. Парламент Грузії затвердив новий уряд на чолі з Іраклієм Гарібашвілі. Українська правда (ua). Процитовано 22 лютого 2021.
  2. https://tass.ru/info/10762073/
  3. http://www.stoletie.ru/lenta/ivanishvili_nazval_imena_novyh_ministrov_529.htm/
  4. Прем'єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі йде у відставку. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  5. Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 401/2021 «Про нагородження І.Гарібашвілі орденом "За заслуги"»
  6. Іраклі Гарібашвілі запитали про зв'язки з «кахетинським кланом». Радіо «Свобода». 22 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
  7. Політичні мотиви арешту генерала Тамаза Тамазашвілі

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.