Ірина Любчанськи
Ірина Любча́нськи (фр. Irina Lubtchansky; нар. ?) — французька кінооператорка.
| Ірина Любчанськи | |
|---|---|
| фр. Irina Lubtchansky | |
 | |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | оператор |
| Роки активності | 1992 — наш час |
| IMDb | ID 0523985 |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 |
Фото Ірини Любчанськи |
Біографія
Ірина Любчанськи є донькою відомого французького кінооператора Вільяма Любчанського[1] та монтажерки Ніколь Любчанськи. Має сестру, археолога Наташу Любчанськи.[2]
Кар'єру в кіно починала на початку 1990-х років як асистентка оператора та асистентка режисера (зокрема Жака Ріветта), перш ніж стати оператором-постановником. Відома своїми роботами, зокрема, у фільмах таких режисерів, як Рабех Аммер-Займеш, Ромен Гупіль та Арно Деплешен.
У 2016 році Ірина Любчанськи була номінована як найкращий оператор на французьку національну кінопремію «Сезар» за роботу над фільмом Арно Деплешена «Три спогади моєї юності».
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | |
|---|---|---|---|---|
| 1998 | к/м | Що він сказав? | Keskidi? | |
| 2004 | Blonde et brune | Крістін Дорі | ||
| 2006 | к/м | Новачок | Novice | |
| 2008 | к/м | Маршрут Жана Брикара | Itinéraire de Jean Bricard | |
| Останній макі | Adhen | |||
| 2009 | 36 видів з піку Сен-Лу | 36 vues du Pic Saint Loup | Жак Ріветт | |
| Пекло Анрі-Жоржа Клузо | L'enfer d'Henri-Georges Clouzot | |||
| к/м | Громадський транспорт | Un transport en commun | ||
| 2010 | Руки в повітрі | Les mains en l'air | Ромен Гупиль | |
| 2011 | Пісня про Мандрену | Les chants de Mandrin | Рабех Аммер-Займеш | |
| к/м | Це треба сказати Богові | C'est à Dieu qu'il faut le dire | ||
| 2012 | к/м | Ультразвуки | Ultrasons | |
| 2013 | Наш світ | Notre monde | Тома Лакост | |
| к/м | Staande! Debout! | |||
| Зірка | Des étoiles | Діана Гайє | ||
| 2014 | к/м | Un conte de la Goutte d'Or | ||
| т/ф | Ліс | La forêt | Арно Деплешен | |
| Дні, що прийшли | Les jours venus | Ромен Гупіль | ||
| 2015 | Історія Іуди | Histoire de Judas | Рабех Аммер-Займеш | |
| Три спогади моєї юності | Trois souvenirs de ma jeunesse | Арно Деплешен | ||
| 2016 | к/м | Sarah Winchester, opéra fantôme | ||
| Колір кави з молоком | Moka | Фридерик Мерму | ||
| 2017 | Привиди Ісмаеля | Les fantômes d'Ismaël | Арно Деплешен | |
| 2018 | Чесний чоловік | L'Homme fidèle | Луї Гаррель | |
Визнання
| Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Хлотрідус» | ||||
| 2011 | Найкращий оператор | Пекло Анрі-Жоржа Клузо (спільно Жеромом Крюменакером) | Номінація | |
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2016 | Найкращий кінооператор | Три спогади моєї юності | Номінація | |
| 2018 | Привиди Ісмаеля | Номінація | ||
| Премія Сезар | ||||
| 2016 | Найкраща операторська робота | Три спогади моєї юності | Номінація | |
Примітки
- La directrice de la photographie Irina Lubtchansky parle de son travail sur "Trois souvenirs de ma jeunesse", d’Arnaud Desplechin на сайті AFC, 14 травня 2015.
- Disparition de Nicole Lubtchansky, chef monteuse на сайті AFC le 12 septembre 2014.
- Нагороди та номінації Ірини Любчанськи на сайті IMDb (англ.)
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.