Ісаяс Афеверкі

Народився 2 лютого 1946 року в Асмері. За етнічною належністю — тиграї. 1966 року він покинув навчання в університеті Аддис-Абеби і вступив у Фронт визволення Еритреї, який боровся за незалежність Еритреї від Ефіопії. Тоді ж пройшов військову підготовку в Китаї. З 1968 до 1976 року Афеверкі був політичним комісаром та заступником командира дивізіону. 1970 року він став співзасновником Народного фронту визволення Еритреї (НФВЕ)[1], повстанського руху лівого спрямування. 1987 року його обрали генеральним секретарем НФВЕ. Очолював збройну боротьбу за незалежність Еритреї від Ефіопії проти урядових сил Хайле Селассіє і потім Менгісту Хайле Маріама.

29 травня 1991 Афеворкі оголосив про створення Тимчасового уряду в Еритреї.

1991 року після повалення Менгісту Еритрея фактично отримала незалежність. 29 травня 1991 року Афеверкі оголосив про створення Тимчасового уряду в Еритреї.

23-25 ​​квітня 1993 року на території Еритреї пройшов референдум про незалежність Еритреї, унаслідок якого 99,83 % проголосували, висловилися за незалежність від Ефіопії[2]. 24 травня Ісаяс Афеверкі був обраний першим президентом незалежної Еритреї. За підсумками того ж референдуму Афеверкі став главою нової держави. Незабаром була обрана конституційна асамблея, яка прийняла 1997 року конституцію країни, але досі виконує функції парламенту. Того ж року Афеверкі скасував президентські вибори, а 2001 року він практично заборонив національну пресу.

Еритрея вважається найбільш закритою країною для преси. За статистикою Reporters Without Borders Еритрея набрала індекс більше одного, що означає те, що в країні практично всі новини неправдиві. Багато в чому звинувачують президента, зокрема за його форму правління^{[джерело?]}.

У травні 1998 року еритрейські війська зайняли один з трьох спірних прикордонних ділянок — Бадм. У лютому наступного року ефіопські війська перейшли у контрнаступ і відвоювали Бадм, а внаслідок нового наступу у травні 2000 року вийшли на стратегічно важливу дорогу, що веде до еритрейської столиці Асмери. 12 грудня 2000 Афеворкі і Зенауї підписали в Алжирі мирний договір.