Ісмаель Рід

Рід народився в місті Чаттануга, штат Тенессі, і виріс в Буфало, Нью-Йорк, в робочому районі. Навчався в Буфало в державній школі, після чого став студентом коледжу Міллард Філлмор. Під час навчання Рід пише розповідь про молодого афро-американського чоловіка і показує своєму професору. Вражений здібностями студента, викладач допомагає вступити до університету в Буфало, де він відвідував заняття з 1956 до 1960 рр. Потім митець кидає навчання, частково через фінансові проблеми, але головним чином, через те, що йому була потрібна нова атмосфера, щоб набути досвіду у письменництві і музиці. Рід прокоментував своє рішення так: «Це найкраще, що могло зі мною статися в той час, бо я хотів продовжити свої експерименти під впливом Заходу. Я не хочу бути рабом у чужих списках. Я, можливо, шкодую про це рішення тепер, тому що почув жахливі расистські речі про це.» У 1995 році в коледжі письменнику було присвоєно докторський ступінь. У 1998 році Рід розповів про те, що на нього впливало: «Я, напевно, був більше під впливом поетів, ніж новелістів, а саме поетів епохи Відродження, американського сюрреаліста Теда Джонса. Поети більш оригінальні, а прозаїки не думають про асоціації.» Поет переїхав до Нью- Йорку в 1962 році, і разом із Волтером Бовардом став засновником таємного видавництва. Був одним з основоположників Чорної культури, продовжував досліджувати історію чорних американців, а під час роботи над романом «Рейс до Канади», винайшов новий жанр — «нео-невільницьку розповідь». У 2005 році пішов з університету в Каліфорнії, де викладав протягом тридцяти п'яти років, зараз працює дослідником в Каліфорнійському коледжі мистецтв. Мешкає в Окленді, штат Каліфорнія, вже більше 40 років, з дружиною Карлою Бланк — визнаним хореографом, автором і режисером. Його архіви знаходяться в Спеціальних колекціях університету штату Делавер в Нью-Йорку.

До опублікованих робіт Ріда належать 10 романів, 6 поетичних збірок, в тому числі «Нові» і «Збірка віршів», 1964—2007; десять збірок есе, один фарс, один лібрето, колекція семплерів, 6 п'єс. Також він відредагував 14 збірок, остання з який «Чорний Голівуд вільний» (2015). Його останній твір «Великий Мухаммед Алі» був опублікований 15 липня 2015 р. Ісмаель Рід також є видавцем, редактором тринадцяти збірок і численних журналів, телевізійний продюсер, громадський коментатор, педагог і викладач. Дві з книг Ріда були номіновані на премію National Book Awards, а поетична збірка «Закликаю» на Пулітцерівську премію. Його збірки «Нові» та «Збірка віршів» були нагороджені Клубом Співдружності Каліфорнії золотою медаллю. Його вірш «Обережно, не читайте цього вірша» був визнаний одним з тих 20 віршів, які найчастіше вивчали бібліотекарі та студенти, які навчалися на літературних курсах. Рідові романи, вірші та есе були перекладені французькою, іспанською, італійською, німецькою, японською, угорською, голландською, корейською, китайською, чеською мовами та на іврит. З 2012 року — перший поет-лауреат з SF JAZZ — провідної некомерційної організації джазу на Західному узбережжі.

На тексти пісень Ріда та його вірші накладалася музика Альберта Ейлера, Девіда Мюррея, Аллена Туссена, Кармен Мур, Карла Блей, Джека Брюса та багатьох інших композиторів. У 2007 році Рід дебютував як джазовий піаніст та керівник оркестру. У 2008 році був названий найкращим виконавцем блюзу Західного узбережжя. Також випущено декілька сиді-дисків з лірикою Ріда.