Історичний архів міста Кельна

Історичний архів міста Кельна (нім. Historisches Archiv der Stadt Köln) — міський архів Кельна, один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи.

Катастрофа Кельнського архіву 3 березня 2009 року

3 березня 2009 року Кельнський архів з усіма фондами й читальним залом провалився під землю внаслідок недбалого ведення будівельних робіт з прокладки підземного трамвайного маршруту, що мав пройти попід архівним приміщенням.

Директор архіву з 2005 року — історик Беттіна Шмідт-Чая (Bettina Schmidt-Czaia).

Історія
Пізньоготична ратушна вежа в нідерландському стилі - перше приміщення для міського архіву
Архів у Гереонському монастирі
Шестиповерхове приміщення архіву 1971 року, що в 2009 році провалилося під землю
Один з унікатів архіву, порятований пожежником
Роботи з порятунку архівних документів на місці аварії

Архівні документи почали збирати в Кельні ще за часів Середньовіччя, так ще 1406 року міська рада прийняла рішення «Concordatum anno 1406 quo supra feria quinta post assumptionis beate Marie» про будівництво вежі поряд з міською ратушею, в якій серед іншого мали зберігатися важливі документи: міські грамоти, привілеї, векселі. Вежу було споруджено в 1407—1414 роках. Пізньоготична ратушна вежа в нідерландському стилі заввишки 61 м збереглася й до сьогодні.

У кінці XIX століття в колишньому Гереонському монастирі було споруджено репрезентативне неоготичне приміщення. Архів разом з міською бібліотекою переїхав у нове приміщення у грудні 1897 року[1][2]. Тут міський архів перебував з 1897 до 1971 року. У 1945 році приміщення архіву було пошкоджене внаслідок бомбових ударів по місту, та документи при цьому не постраждали.

У 1971 році на вулиці Святого Северина 222—228 було відкрите нове архівне приміщення з сучасним обладнанням та читальним залом для відвідувачів.

У 2006 році в Кельні почалося будівництво нової підземної траси трамваю «Північ-Південь». Тунель мав пройти попід вулицею Святого Северина. Уже в 2007—2008 році на цій ділянці були інциденти, пов'язані з проривом труб водогону. У лютому 2009 року було зареєстроване опускання будівлі архіву за одну добу на 7 мм[3].

3 березня 2009 року шестиповерхове приміщення архіву разом з майже всіма фондами та читальним залом провалилося під землю[4]. За кілька хвилин до катастрофи будівельники помітили в тунелі велику кількість води й терміново попередили про небезпеку працівників архіву та відвідувачів, тож всі вони порятувалися. Загинуло 2 чоловіки, що знаходилися в сусідньому з архівом будинку, який також провалився під землю. Загальні збитки було оцінено на 700 млн євро[5].

До 21 липня 2009 року вдалося добути 90% архівних матеріалів, багато з яких були в жалюгідному стані. До серпня 2009 року вдалося підняти з провалу 95% документів[6].

У районній ратуші Дойца (Кельн) в червні 2009 року було організовано тимчасовий читальний зал. У 2011 році в колишньому мебльовому складі в районі Кельн-Порц було облаштовано центр оцифрування і реставрації. За оцінками фахівців 200 реставраторів мають працювати протягом 30 років, що відреставрувати документи, які ще можна порятувати[7].

У 2009 році було прийнято рішення про будівництво нового архівного приміщення в Кельнському районі Нойштадт-Південь[8].

Фонди

Особливістю фондів Кельнського архіву є наявність дуже великого масиву документів до 1814 року.

У архіві зберігалося:

  • 65 000 грамот (найстаріші — з 922 року),
  • 26 км полиць з документами,
  • 104 000 карт та 50 000 плакатів,
  • 818 приватних архівів і колекцій.

Основні колекції
  • Середньовічні раки, в яких зберігалися не лише мощі святих, але й важливі грамоти та книги з документами (Schreinsbücher).
  • Протокольний архів Ганзейського Союзу з міста Брюгге (1594)
  • Бібліотека міської ради (з 1602 року в архіві) — переважно юридична література.
  • Колекція Франца Вальрафа. Меценат і вчений Фердінанд Франц Вальраф за життя зібрав величезну колекцію творів мистецтва, книг, рукописів та історичних документів. Колекція стала основою Музею Вальрафа-Ріхарца, міської та університетської бібліотеки. До архіву потрабила велика колекція рукописів, найстаріший з яких датується X століттям.
  • Генеалогічна колекція Антона Фане.
  • Монастирські архіви (19 000 старовинних грамот).
  • Приватні архіви видатних людей: Фердінанд Франц Вальраф, Ернст Фрідріх Цвірнер, Ганс Маєр, Рене Кеніг, Жак Оффенбах, Освальд Матіас Унгер, Генріх Белль та ін.

Директори архіву
Директори архіву[9]Дати життяЧас на посаді
Йоганн Якоб Петер Фукс1782–18571815–1857
Леонард Еннен1820–18801857–1880
Константін Гельбаум1849–19041880–1890
Йозеф Гансен1862–19431891–1927
Еріх Куфаль1895–19651932–1945
Германн Ковнацкі1899–19911945–1946
Еріх Куфаль(див. вище)1946–1960
Арнольд Ґютшес1904–19751960–1969
Гуго Штекемпер1929–20101969–1994
Евергард Кляйнерц1939–1994–2004
Беттіна Шмідт-Чая1960–з 2005

Архів у літературі

Нобелівський лауреат з літератури Ельфріда Єлінек використала тему руйнування Кельнського архіву для своєї п'єси «Das Werk/Im Bus/Ein Sturz», поставленої в 2011 році в кельнському театрі Schauspiel Köln.

Література
  • Mitteilungen aus dem Stadtarchiv von Köln (публікується з 1882)[10]
  • Joachim Deeters: Die Bestände des Stadtarchivs Köln bis 1814. Eine Übersicht, Böhlau, Köln 1994, ISBN 3-412-04294-3.
  • Günter Otten: Der Einsturz. Wie das Historische Archiv der Stadt Köln verschwand. Emons Verlag, Köln 2010, 160 S., ISBN 978-3-89705-721-0.
  • Hanns Peter Neuheuser: Der Einsturz des Kölner Stadtarchivs. Eine erste Sichtung der Situation aus archivfachlichem Blickwinkel. In: Zeitschrift für Bibliothekswesen und Bibliographie 56 (2009), 3-4, S. 149-158.
  • Bettina Schmidt-Czaia und Ulrich S. Soénius (Hrsg.): Gedächtnisort. Das Historische Archiv der Stadt Köln, Böhlau Verlag, Köln 2010, ISBN 978-3-412-20490-7. Зміст
  • Hugo Stehkämper: Das Historische Archiv und sein neues Haus, in: Köln, das Reich und Europa, Neubner, Köln 1971, S. XI-XLII.
  • Hugo Stehkämper: Das Historische Archiv der Stadt Köln 1945—1978, in: Horst Keller (Hrsg.): Kunst, Kultur, Köln, Band 1, Notizen zu dreißig Jahren, Greven, Köln 1979, ISBN 3-7743-0170-0, S. 34-47.

Примітки
  1. Die Chronik Kölns, Chronik Verlag, Dortmund 1991, ISBN 3-611-00193-7, S. 289.
  2. b Bettina Schmidt-Czaja, Ulrich S. Soénius (Hg.): Gedächtnisort. Das Historische Archiv der Stadt Köln, böhlau 2010, ISBN 978-3-412-20490-7, S. 18-19.
  3. Christian Deppe, Ralph Kohkemper und Jens Meifert: „KVB soll Bauaufsicht entzogen werden“, 23. März 2009.
  4. Ulrich Fischer: Einsturz – Bergung – Perspektiven. Ansichten und Einsichten in: Schmidt-Czaja, Soénius (Hg.): Gedächtnisort. Das Historische Archiv der Stadt Köln, S. 39–65.
  5. Detlef Schmalenberg, Andreas Damm: Geschlampt, gefälscht. Ursachenforschung. Schaden von mehr als 700 Millionen Euro Sonderbeilage des Kölner Stadtanzeigers am 3. März 2010, S. 3.
  6. koeln.de:
  7. Dietmar Bartz: Das größte Puzzle der Welt. In: die tageszeitung, 2. März 2010
  8. Wettbewerb für Neubau des Historischen Archivs ist entschieden Pressemitteilung der Stadt Köln, Sonntag, 19. Juni 2011
  9. Tabellendaten: Historisches Archiv der Stadt Köln – Die Chronik Kölns – Deutsche Nationalbibliothek.
  10. Mitteilungen aus dem Stadtarchiv von Köln[недоступне посилання з червня 2019], 24 S.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.