Італійська Еритрея

Італійська Еритрея — перша колонія Королівства Італія. Колонія була створена в 1890 році (але перші італійські поселення були засновані в 1882, біля Асеб), італійська влада офіційно тривала до 1947 року[1]

Colonia Eritrea
Італійська Еритрея
колонія Італії
1890 - 1936
Прапор Герб
Розташування Італійська Еритрея
Столиця Асмара
Державний устрій колонія Італії
Губернатор
 - 1890 Baldassarre Orero
 - 1935—1936 П'єтро Бадольо
Історичний період Драка за Африку
 - Засновано 1890
 - Ліквідовано 1936
Площа
 - 1936 121 000 км2
Населення
 - 1936 1 000 000 осіб
     Густота 8,3 осіб/км² 
Валюта Еритрейський талер
(1890—1921)
Італійська ліра
(1921—1936)

Історія

Італійська компанія Rubattino купила терен сучасної Асеб у султанів задля побудови порту для своїх комерційних служб флоту. 10 березня 1882, італійський уряд купив терен Асеб в італійської компанії. Поступово італійські війська захопили все узбережжя й зайняли місто-порт Массауа 5 лютого 1885.

Ігноруючи протести інших зацікавлених сторін (єгиптян, османів і ефіопів), Італія оголосила створення колонії Італійська Еритрея 1 січня 1890.

Італійська Еритрея мала певний розвиток за часів панування італійців. За переписом 1939, в Еритреї було майже 100 тисяч італійців серед одного мільйона мешканців. Італійці в Еритреї сприяли розповсюдженню католицизму, розвитку сільського господарства, важкої промисловості і торгівлі, але, насамперед створили інфраструктуру автострад і залізниць, портів, лікарень тощо. Залізниця між Асмерою і Массауа, побудована за часів італійців, як і раніше є однією з найбільших Африканського Рогу.

Італійці залишили терен у 1941, коли край було окуповано Великою Британією.

Асмера

Асмера стала столицею Еритреї в 1900 році, замінивши Массауа, головним чином за її прохолоднішого клімату — вона розташована понад 2200 метрів над рівнем моря.

Асмера мала населення 98000 жителів, з яких 53000 були італійці, за даними перепису 1939 року. Це зробило Асмеру головним «італійським містом» Італійської Східної Африки і, отже, сприяло режиму Муссоліні, щоб стати прикладом його політики в очах всього світу.

Друга світова війна зупинила розвиток краю. Багато обладнання було демонтовано британцями і відправлено до Південної Африки, викликавши серйозну економічну кризу після 1945 року. Після завершення Другої Світової війни італійці зазнавали переслідування[2]. Через це більшість італійців були змушені повернутися до Італії.

Примітки

  1. Essay on Italian Eritrea, done in 1953 (in Italian)[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 квітня 2009. Процитовано 11 вересня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.